на главную | войти | регистрация | DMCA | контакты | справка | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


моя полка | жанры | рекомендуем | рейтинг книг | рейтинг авторов | впечатления | новое | форум | сборники | читалки | авторам | добавить



Пізніше

Лікарка Мюррей приходить з медсестрою-індіанкою, на бейджику якої написано «Сью». Сью несе великий таз, градусник і відро. Що би вони там не робили, це не хай-тек.

– Доброго ранку, містере Детембл, місіс Детембл. Зараз ми зігріємо ваші ноги. – Сью ставить на долівку таз і мовчки зникає у ванній. Чути, як тече вода. Лікарка Мюррей – дуже кремезна і носить прекрасну зачіску-вулик, з якою можуть ходити лише великі і красиві темношкірі жінки. Її тіло звужується з-під подолу її білого халата у дві ідеальні ноги в туфлях із крокодилячої шкіри. Вона дістає з кишені шприц та ампулу, набирає вміст ампули у шприц.

– Що це? – запитую.

– Морфій. Буде боляче. Його ноги надто замерзли.

Вона обережно бере руку Генрі, яку він мовчки простягає їй, наче вона виграла її в нього у грі в покер. У неї легка рука. Голка входить усередину й вона натискає на поршень; за мить Генрі тихо стогне з вдячністю. Лікарка Мюррей забирає холодні компреси із стоп Генрі, заходить Сью з гарячою водою. Вони обоє переводять його ліжко в сидяче положення. Сью вимірює температуру води. Вона наливає воду в таз і занурює туди ноги Генрі. Він ойкає.

– Тканини тіла мають стати яскраво-червоними. Якщо ноги не стануть схожі на омара, отже, маємо проблему.

Спостерігаю за стопами Генрі, що бовтаються у жовтому пластмасовому тазику. Вони білі, мов сніг, білі, як мармур, білі, як титан, як білий папір, білий хліб, білі простирадла – вони такі білі, яким лише може бути білий колір. Сью змінює воду, коли вона стає холодною від крижаних ніг Генрі. Термометр показує сто шість градусів. П’ять хвилин по тому – дев’яносто градусів і Сью знову змінює воду. Ноги Генрі бовтаються, наче мертва риба. Сльози течуть його щоками і зникають під підборіддям. Витираю йому обличчя. Гладжу його по голові. Дивлюся і хочу побачити, як його ноги стають яскраво-червоними. Це – мовби спостерігати за тим, як проявляють фотографії: спостерігають, як у лотку з хімічними речовинами зображення повільно перетворюється із сірого на чорне. Обидві щиколотки червоніють. Червоні плями поширюються над лівою п’яткою, нарешті нерішуче рум’яніють деякі пальці. Права нога залишалася все такою ж мертво-блідою. Неохоче біля стопи появляється рожевий колір, але далі не поширюється. Годину по тому лікарка Мюррей і Сью ретельно витирають ноги Генрі і Сью кладе між пальцями ніг шматочки вати. Вони повертають його у ліжко й кладуть ноги у рамку, щоб їх ніщо не торкалося.


Пізніше | Дружина мандрівника в часі | Наступної ночі