09.09.

Увечері, коли ми вже збиралися йти з ринку, по торговельних рядах вистрілив снайпер. Він мало не вбив жінку-чеченку. Вона торгувала. Куля ввійшла в шию. Жінка залишилася живою. Її відвезли до лікарні.

Заощаджуємо. Ходимо пішки. Наша попутниця — тьотя Тоня. Вона торгує книжками. Возить товар сама. Але у своїй квартирі не живе. Небезпечно! Живе в подруги-чеченки. Більше росіян у наших рядах немає!

Російських жителів узагалі в місті не видно. Усі очеченилися зовні. Бояться. Хтось, можливо, знайшов житло й роботу, ставши біженцем. Інші осіли у своїх рідних. Повертатися не хочуть.

Будур