home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



3-тя Залізна дивізія напередодні Зимового Походу. Новий К-р дивізії. Назустріч трагедії

Напередодні вирушення армії УНР у Зимовий Похід загальний стан 3-ої дивізії був жалюгідний: майже 90 % її чисельного складу вибуло із строю через тиф. Тих хворих, що їм рух не загрожував життю, возили на селянських возах, але тяжко хворих довелося залишати в селянських хатах, переважно покотом на підлозі, без лікарської опіки, на ласку Божу… Між тими останніми був і хворий на тиф командир дивізії, славетний бойовий полковник, пізніше генерал, Олександер Удовиченко, під командою якого 3-тя Стрілецька дивізія, за видатні бойові заслуги, дістала почесну назву «Залізна».

Ті вояки, що були ще здібні тримати зброю в своїх руках, не мали ані відповідного на ту зимову пору одягу й взуття, ані належної кількосте муніції. Щождо чисельного бойового складу, то він, хоч і був мінімальним (кількість хворих, що їх возили, перевищувала кількість боєздатних), то все ж кращий від того, що його подав пполк. Доценко в його книжці «Зимовий Похід». Бойовий склад 7-го Синього полку, наприклад, у нього: «біля 30-ти багнетів». Як тогочасний к-ир того полку, я добре пам'ятаю, що його бойовий склад у «трикутнику смерти», на передодні Зимового Походу, був: 102 багнети плюс 4 чинних кулемети.

Положення дивізії ускладнювало ще й те, що знесилена й не боєздатна, вона опинилася в найбільш критичний час свого існування без того свого Командира, що його так знала, цінила й любила, що йому так беззастережно довіряла. У такій ситуації дивізія потребувала відповідного часу й відповідних умов, щоб прийти до норми й минулої боєздатности. Як пов'язати це з конечністю одночасного перебування в запіллі ворога, з нараженням на різні несподіванки, кожна з яких могла бути фатальною для дивізії, було тяжкою проблемою, що її мав вирішити новий Командир дивізії.

Вирушення в Зимовий Похід, у запілля ворога, що в ньому з усіх боків чигала на його учасників смертельна небезпека, вимагало призначення гідного наступника хворого полк. Удовиченка, К-ра дивізії не тільки відповідно кваліфікованого, але й такого старшини, що його в дивізії добре знали б і до якого мали б довір'я. І це зрозуміле: під його командою вирішувалося питання «бути чи не бути» дивізії, питання життя й смерти довірених йому старшин і козаків, у надзвичайно тяжких умовах партизанщини — цієї безупинної гри з вогнем з усіх боків. Під цим оглядом справа ця не виглядала скомплікованою: був заступник К-ра дивізії, бойовий, старий полковник Ольшевський, що його добре знала вся дивізія від самого початку її існування.

Цю, важливу на той час, єдино раціональну вимогу не було прийнято під увагу нашим військовим командуванням: командиром дивізії призначено людину нову — полк. Валентина Трутенка, з Юнацької школи. Новопризначений Комдив мав військові кваліфікації, але не мав достатнього бойового досвіду в специфічних умовах нашої визвольної боротьби того часу, коли війна провадилась без суцільного фронту. Головною хибою призначення полк. Трутенка К-ом дивізії в Зимовому Поході було те, що він був для останньої чужою, незнаною особою.

Усе ж, можливо, полк. Трутенко був би дав собі раду на стастановищі К-ра дивізії, якби не те, що для нього, якраз на той час, зацвіли були «сірої осени запізнені квіти»…

Новопризначений Комдив з'явився до дивізії в супроводі значно молодшої від себе пані, що її він видавав за свою дружину, а яка в дійсності такою не була… Справжня його дружина, разом із дітьми, залишилась у місті сталого побуту родини Трутенків-Липовець. Пізніше, по дорозі до Вінниці, я там бачився з нею.

Ось із таким К-ром дивізії, що для нього, як видно, Зимовий Похід був, у першу чергу, пригодою романічного характеру, з його псевдо-дружиною, що він за неї більше дбав, ніж за довірену йому дивізію, вирушила 3-тя Залізна в запілля ворога. І був це початок кінця славної дивізії…


Порушення мовчанки анонімним дописувачем. Ґльорифікація на тлі неправдивих біографічних даних. Спростування ген. Крата. Д-р М. Шляхтиченко реагує на спростування д | Трагедія 3-ої дивізії армії УНР | З делегацією до Головної Команди УГА. Мій поворот до м. Животова. Перед фактом доконаної трагедії. Наочні свідки