home | login | register | DMCA | contacts | help | donate |      

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add

реклама - advertisement



РОДОВІД СУЛЕЙМАНА ВЕЛИКОГО

1. СУЛЕЙМАН I — помер 1231

2. ЕРТОГРУЛ 1231 — 1288

3. ОСМАН[107] 1288 — 1326

4. УРХАН 1326 — 1359

5. МУРАД І 1359 — 1389

6. БАЯЗЕД І 1389 — 1402

7. МАГОМЕД І 1403 — 1421

8. МУРАД II 1421 — 1451

9. МАГОМЕД II 1451 — 1481

10. БАЯЗЕД II 1481 — 1512

11. СЕЛІМ І 1512 — 1520

12. СУЛЕЙМАН ВЕЛИКИЙ 1520 — 1566

Повість сю писано в часі великої війни і революції, ни Україні й на еміграції, у Львові, в Кам'янці на Поділлі, у Благодатній чи Херсонщині, у Відні й Філадельфії в Америці, в pp. 1918 — 1926, у значних відступах бурливого часу, разом з іншою історичною, ще не печатаною повістю «Проти орд Джінгісхана», а перероблено у Львові в pp. 1927-1929.

[1]

Автентичний опис обіду. — Тут і далі приміт. автора.

[2]

Meatus Tartans, Via Nigra, по-турецьки Керван Йолі Шлях сен мав ще й інші імена так у нашого народу, як і в чужих.

[3]

Автентичне повір'я нашого народу про татар.

[4]

3 оглядів естетичних не подаємо тут описів іще далеко гірших знущань над полоненими, котрі стверджують автентичні жерела очевидців.

[5]

Вірменський оклик.

[6]

Дефтердар — генеральний поборець податків. Дефтердарів було рівночасно більше. Були се дуже впливові люде.

[7]

Кафа, тепер Феодозія, де тоді продавали невольників і невольниць на великих торговицях.

[8]

Автентичне, як і інші описи з недолі невольниць на Сході.

[9]

Автентичне.

[10]

Розуміється, тільки Бог Аллаї.

[11]

Везир — міністр. Великий везир — премієр міністрів

[12]

Селім I. (Батько Сулеймана Великого) — знаний в турецькій історії під іменем: «Грізний» і «Жорстокий». Уже батько Селіма Баязед пустошив українські землі аж поза Самбір і Перемишль. А Селім побідив Персію та загорнув Сирію і Єгипет, де на його приказ утопили турки в Нілі 20 000 полонених мамелюків. Селім поводився жорстоко і з найближчими родичами. Помер наглою смертю в подорожі 1520 р.

[13]

Аллагу Акбар! — Боже всемогучий!

[14]

Iсторичні дані про Сулеймана і рід його: Сулейман В. царствував 46 літ (1520-1566). Скоро по вступлению па престол пішов війною проти Угорщини і показався відразу грізним сусідом християнського світу та дуже здібним вождом. Він здобув Білгород над Дунаєм та всі околичні замки, скрізь витинаючи впень залоги, подібно як його батько. Папа Лев Х голосив раз у раз круціяти проти нього. В рік опісля обляг Сулейман в силі 300 воєнних кораблів зі 100 000 війська остров Родос і здобув його від Лицарів св Iоанна (відомих опісля під іменем Мальтанських) по тяжкій 5-місячній облозі, признавши їм за хоробрість почесну капітуляцію (вони боронилися поки їм стало пороху). В другім поході проти Угорщини побив її короля Людвика II під Могачем і страшно знищив угорську армію та весь край здовж Дунаю. В р. 1529 пішов війною проти Австрії, обступив Відень і довго бив у ту кріпость з 300 гармат. В тім поході товаришила йому його жінка Роксоляна. Золоті намети її стояли в селі Сіммсрінгу. (Тепер Хі округ Відня). Вдоволився потому щорічним гарачом від Фердинанда в сумі 100 000 золотих дукатів. Опісля пустошив береги Iталії. Армію мав поверх півміліонову і 15 000 гвардії яничарів дуже здисциплінопаних. Доходи його виносили коло 500 мілюнів аспрів річно. Силі його не було рівні в цілім тодішнім світі. Був твердого характеру, відважний, робучий, розумний і справедливий, раз даного слова все вірно додержував. Любив молитву (сам укладав побожні псальми), лови і війну. Се перший монарх нових часів, що з державної каси виплачував постійні значні платні ученим, поетам і артистам. Росту був високого, рухи мав поважні, вираз обличчя дивно лагідний, в поведению самостійний. Не підлягав нікому, опріч своєї жінки Роксоляни, «невольниці з руської країни», з котрою жив у моногамії — одинокий зі всіх султанів. Але тій одній улягав страшно. Під впливом її тонкої хитрості казав на своїх очах удусити дорослого і здібного, первородного сина свого від першої жінки, Мустафу — в переконанню, що він «заговірщик», хоч той був невинний. Цілі полки турецького війська так плакали на похороні Мустафи, аж заходилися з плачу. Убиття сина було одиноким поганим ділом найбільшого законодавця Турків-Османів. Але й воно було доконане в добрій вірі, що карає руїнника права і держави. Сулейман помер у глибокій старості, переживши всіх своїх ворогів й улюблену жінку Роксоляну, котру любив аж до її смерті. Вона осягнула свою ціль: забезпечила трон султанів свому синові Селімові II. Але ще побачила на нім палець Божий як на престолонасліднику: він розпився (Селім Софт — п'яниця). Від нього зачалася руїна сильної держави Османів. Син Сулеймана і Роксоляни, Селім II царствував несповна 9 літ (1566-1574) і помер з надмірного пиянсіва и уживання життя, оставивши 10 синів. По нім царствував 22 роки внук Роксоляни Мурад III (1574-1595), чоловік людський, але слабої волі, яку одідичив по батьку-алкоголіку. Бачачи се й побоюючись замішань у державі, рада улемів постановила для забезпечення кдиновласія перевести безоглядно стару, але жорстоку засаду турків: вимордувати всіх братів султана. 18 годин опирався їй у диспуті султан Мурад III, вкінці уляг зі слезами в очах і начальникові німої сторожі подав своєю рукою 9 хусток, щоб удусила його 9 братів, що й сталося. По нім царствували дальші потомки: Магомет III (1595-1603), Ахмед І (1603-1617) і т.д. Ні оден не осягнув уже могутності Сулеймана, але сприт їх прабабки проявився ще не раз у її потомстві.

[15]

Невольники Порти, яничари й сіпаги, солдатеска.

[16]

«Гріш на ячмінь» з доходів державних дібр.

[17]

Т. зв. «Гріш заслони», уділюваний султанським жінкам і одаліскам.

[18]

Слово двоякого значіння — «Гість, чужинка» і «Дуже шанована».

[19]

Рання зоря й утрення молитва.

[20]

T. зв. чорний камінь Авраама, після передання ужитий на фундамент наисвятішої святині мусульман серед арабської пустині.

[21]

Християнах.

[22]

Призначіння.

[23]

Авретбамір — жіноча торговиця, на котрій продавали невольниць.

[24]

Царгород, Византія, Константинополь, по-турецьки Iстамбул (або Стамбул), одно з найкращих міст на землі. Турки здобули його від сварливих византійців раненько, дня 29 мая, 1453 р. за Сулейманового предка Магомета II.

[25]

Каравелі — кораблі без чердаків.

[26]

Святий місяць посту мослемів, дев'ятий місяць в їх році.

[27]

Ага — генерал, або високий достойник на султанськім дворі. Генерали мали титул зовнішніх агів, високі достойники сераю — внутрішніх агія. З внутрішніх агів найвищі були: Капу-Ага (майстер церемоній і завідатель двора) та Кізляр-Ага (управитель гарему султана). Перший був білий євнух, другий начальник чорних євнухів.

[28]

Серай — комплекс султанських палат, взагалі резиденція султана.

[29]

Висока брама, звана Царською (в напрямі Гагіi Софії); на ній застромлювано голови страчених достойників і злочинців.

[30]

«Кімната Катів» — внутрі т. зв. Середньої Брами, біля Площі яничарів, з двома воротами. Там схоплювали везирів і пашів, що попали в неласку султана, в хвилі, коли перейшли перші ворота. Других уже відчинити не могли. Всередині їх замучувала на смерть німа сторожа.

[31]

Безпосередня кeровниця гарему, яка одержувала се місце тільки після довгої служби.

[32]

Поклик до молитви.

[33]

Брама щастя (гарем).

[34]

Радісна русинка.

[35]

Учені в державних і церковних науках, котрі у мусульман були в тих часах нерозлучні (В Західній Європі за Відродження, котре в дійсності було скептичне и навіть атеїстичне, розбило вже було ту лучність і доводило до крайнього зіпсуття суспільності). Улеми могли не бути священиками, але часто священики бували улемами.

[36]

Хатун — пані.

[37]

Учений (улем), що по скінченню 10 наук вчився ще найменше 7 літ.

[38]

Iмами — духовні, що завідували мечетами (святинями мусульман), виконували треби й читали спільні молитви. Вони мусіли мати богословську освіту і затвердження влади. Відзнаки їх в одіжі: білий турбан і білі рукави.

[39]

Хатіби — духовні, що мали обов'язок проводити (целебрувати) богослужения у п'ятниці, читати молитви й виголошувати перед тим мови («хутба» або «хатба»). Хатіби мали обов'язок «хутби» не тільки в п'ятниці, але і в інші свята.

[40]

Кухня для убогих.

[41]

Лічниця.

[42]

Купелевий дім.

[43]

Школи для хлопців.

[44]

Бібліотека.

[45]

Дім для божевільних.

[46]

Блющ.

[47]

Грузія.

[48]

Се оповідання, як і дальше, взято з прегарних легенд святоафонських.

[49]

1147р.

[50]

Європи. На Афоні відпочивал Олександр Великий, найбільший завойовник старинного світу, котрий на схід сонця дійшов побідно дальше, ніж Сулейман Великий, бо аж до Iндій.

[51]

«Весільний дар для знайди з Чорного Шляху». — «Калим» був дар, який наречений складав батькам дівчини. «Калим» у монгольських народів був влас гиво ціною купна дівчини. В давніх часах виносив найменше 27 кобил або 2 кобили і 5 верблюдів. У пізніших часах заступали се дорогоцінні річі, відповідно до стану і майна нареченого, та помалу ставали не то віном, не то приданим дівчини.

[52]

Селямлік — прийомні кімнати султана.

[53]

Авентичне.

[54]

Формула, якою приймається магометанську віру.

[55]

Тими словами Коран постійно означає невольниць.

[56]

Розділ.

[57]

Автентичне. Та жінка Сулеймана не носила заслони і навіть давалася портретувати чужим малярам.

[58]

Замкнені ніші в мусульманських святинях, де привагні люде складали золото і клейноди на переховання (так звані аменети). Навіть найбільші деспоти не важилися конфіскувати і их у святинях зложених дорогоцінностей.

[59]

Нессараг — християн

[60]

Стара турецька вага: 400 діргем ішло тоді на одну окку, котра рівнялася теперішнім 1284 кг. Одначе, іi ваги були при ріжних предметах ріжні, хоч назви мали ті самі. 100 окка — 1 кантар. Дві останні турецькі назви уживані ще досі в галицьких місточках ремісниками, хоч в інакшім значінню.

[61]

12 січня.

[62]

Дервіші — магометанські монахи. Щойно від 12 століття жили вони також у монастирях. Переважно знали вони ріжні ремесла й доводили в них до майстерства. Дивними танцями вправляли вони себе в містичну вдумчивість і заглиблення в Бозі. Мандруючі дервіші переходили всі краї ісламські як проповідники або жебраки. Вони мали й великий політичний вплив.

[63]

29 мая.

[64]

Автентичне.

[65]

Менажерія.

[66]

50 аспрів — 1 дукат.

[67]

Омар Кгаіям — висококультурний перський поет, учений і філософ, реформатор східного календаря. Уродився в половині XI століття як син ремісника, ткача наметів, у місті Нішапур, в країні Хоразан, славній своєю пшеницею, шовком і виробами з вовни та копальнями туркусів і малахіту. Був скептиком і песимістом, але згодом осягнув радісний світогляд, опертий на вірі в ласку Божу. Так званим рубайятом (коротким чотиристихом) висказував найглибші думки в гарній і милій формі, й був улюбленим поетом мусульманської аристократії духу на всім Сході. В зеніті турецької влади за Сулеймака сей поет і перська культура взагалі були високо цінені. Цікаво, що сей поет і тепер, в часі зеніту великобританської влади, також високо цінений англійською аристократією, про що свідчать нові переклади і студії над ним.

[68]

«Царю двох частей світу і володарю двох морів, стороже двох святих міст (Мекки і Медини), пане трьох престольних городів (Константинополя, Адріянополя і Брусси) і Каіра могутнього, і Дамаска, як рай прекрасного, і величавого Галебу і Білгорода — дому святої війни і (Багдада) — дому спасения й побіди!» (Се оден з титулів султана в тих часах).

[69]

Призначення, якого — по віруванням мусульман — не можна нічим відвернути від себе. В нашім народі є зовсім подібне повір'я про «долю», котрої «ні обійти, ні конем об'їхати не можна».

[70]

Міграб — ніша, в якій лежить свята книга, Коран; се головний вівтар мусульманської святині.

[71]

Мінбер — підвищення, з якого хатіб щоп'ятниці голосить право верховладства ісламу.

[72]

Хатіб — святочний проповідник. У мусульман святочний день п'ятниця.

[73]

Максура — емпора, в якій султан слухає богослужения.

[74]

Меджід — місце молитви, по-еспанськи «mezquito», з чого перекручено «мошея».

[75]

Цю святиню Роксоляни в Царгороді будував Сулейман сім літ і видав на неї сімсот тисяч дукатів. На ті часи — величезна сума. Се найбільша ошея в Царгороді, небагато менша від великанського храму святої Софії.

[76]

Гамом — лазня.

[77]

Бог всемогучий! Нема Бога, лиш Аллаг! А Магомет Пророк Божий! Спішіть на молитву!.. Спішіть на молитву!.. Спішіть на молитву!

[78]

Лист султанки Роксоляни до польського короля, в котрім є згадка про ті, в наших часах дивні, а тоді модні дари (разом з іншими листами), оповіщений в оригіналі у «Kwartalniku historycznym».

[79]

Автентичне. Так і представлений Сулейман у славній галереї воскових подоб султанів. Подоби всіх інших султанів прибрані в найдорожчі одяги і клейноди — з виїмком подоби Сулеймана В.

[80]

Бін-Бір-Дірек («Цистерна Тисячі й Одної Колюмн»), крита студня в Царгороді з величавим басейном, величини церкви Нотр Дам у Парижі, сегодня вже висла. Дах її на 16 рядах колюмн.

[81]

Єні-Батан-Серай («Запавшася Підземна Палата»). Була се також величава цистерна в Царгороді, збудована ще византійським царем Юстиніяном (на 1000 літ перед Сулейманом). Дах тої цистерни опирався на 336 мармурових колюмнах, на 6 м. високих, уставлених симетрично в 26 рядах. Поміж тими колюмнами тихо пливала лодка по басейні води об'єму близько 10км (140х70м).

[82]

У вересні 1529 (перша облога Відня). Діялося се в 37 літ по випертю мусульман з Гранади в Еспанії, котрі там мали гарну державу від року 1238 до р.1492.

[83]

Тоді село, тепер XI округ Відня.

[84]

Мудшагіди — мусульманські борці за віру, учасники святої війни Джігаду.

[85]

Дев'ята сура Корану, вірш 41.

[86]

Слідуючі описи взяті зі старих і нових описів очевидців тих околиць.

[87]

Так призначено. Дослівно: так написано.

[88]

Джебсль І Арун.

[89]

Постій біля джерела Невольників.

[90]

Місто Пророка. Магомет уродився в Мецці, одначе в Медині знайшов притулок у найтяжчій хвилі свого життя, коли його прогнано з родинного міста. Тому в Медині знаходиться гріб його, хоч Мекка із-за Кааби — се найсвятіше місто мослемів. (Третє в них щодо святості місто — Єрусалим, званий Ель-Кудс — Святий). Правовірний мусульманин згадував Мекку й гріб Магомета немов опчим віддихом, хоч вони досить далекі від себе.

[91]

Дому молитви.

[92]

Авіентичне повір'я мусульман.

[93]

Подвійну дектику.

[94]

Дім Бога, манни Каао. Се великий гранчак, 12 метрів довгий, 10 широкий, 15 високий. Будову цю по ісламським легендам мав побудуваїи іце праотець Авраам зі сином Iзмаїлом (від жінки Агар), родоначальником мослемів.

[95]

Садж — рифмована проза, дуже старий спосіб висловлювання думок в Арабії та на всім Сході.

[96]

Гікгма — прислів'я мудрості.

[97]

Тифсір — пояснення Корану.

[98]

Фікг — практичні релігійні приписи.

[99]

Гадіт — вискази Пророка Магомета, передані традицією, та взагалі традиція. (В більшескладових словах наголос на останнім складі).

[100]

Баійрам — турецький Великдень.

[101]

Автентичне. Коли султанка Роксоляна зачала в'янути в красі своїй, ворожа їй партія вишукала найкращу молоденьку дівчину й привела її до палати Сулеймана, щоб подарувати йому. Роксоляна довідалася про се і положилася на порозі палати, щоб не допустити суперниці. Коли про се повідомлено Сулеймана, він, вірний раз даному слову, заявив, що поки живе його жінка Роксоляна, не прийме жадної іншої. І додержав свого слова до кінця.

[102]

Єрусалим, по-турецьки Мутесаріфлік, по-єврейськи Єрушалаїм, по-арабськи Ель-Кудс (Святий). Найдавніша його назва, відома з асирійських клинових надписів, Урсаліма.

[103]

Селім, син Роксолянн, ставши султаном, дійсно подарував жидам Мур Плачу.

[104]

 A oraz to Roksolanka

Co to trzesla calym Wschodem,

Byle nasza Podolanka

Z Czemerowiec rodem.

М. Goslawski, «Podole» (II)

[105]

Мається на увазі Страсбург. — (Ред.).

[106]

Мається на увазі Мюнхен. — (Ред.).

[107]

Османа уважають властивим основником могутності Туреччини. Від нього й почесна назва турків — османе. Від нього й рахують ряд властивих турецьких володарів і Сулейман Великий знаний під іменем десятого султана, рахуючи від Османа.


ПРИМІТКИ І ПОЯСНЕННЯ | Роксоляна |