Ореолом романтизма овеяны все произведения великого французского поэта, романиста и драматурга Виктора Мари Гюго (1802—1885). Идея животворной любви, милосердия, торжества добра над злом — вот стержень его романа «Отверженные». Среди «отверженных» и Жан Вальжан, осужденный на 20 лет каторги за то, что украл хлеб для своей голодающей семьи, и маленькая замарашка Козетта, превратившаяся в очаровательную девушку, и дитя парижских улиц Гаврош...
Это воистину великолепный роман.На мой взгляд,лучше,чем "Собор Парижской Богоматери".
В "Отверженных" смешано все:Любовь,равнодушие,отзывчивость.В романе невероятно описаны связи между людьми.Читая "Отверженных",ты открываешь для себя все новые и новые моменты отношений между людьми.
Очень часто во время чтения я рыдала.Автор играет чувствами читателя настолько,что ты можешь улыбаться,радоваться,переживать все так,будто на месте героя ты сам,и это твоя жизнь на кону.
Советую читать даже тем,кто не любит классику или считает ее слишком тяжёлой.
Роман легко читается,но для меня сложной была книга про битву при Ватерлоо.
Оценка 5 из 5 звёзд от
Malloy 19.09.2017 07:37
Абсолютно согласна с предыдущими комментариями:великолепный роман,не оторваться!Книга для всех времен и народов!!!
Оценка 5 из 5 звёзд от
Елена 16.06.2017 21:23
Книга отличная учит добру,щедрости,умению прощать. Но епископ сумасшедший у него украли вещи,а он забирай ему нужнее.Он просто😇 в
Оценка 5 из 5 звёзд от
505 23.05.2017 21:15
Это классика! Впервые почитала Гюго ещё в школе, а сейчас перечитала и впечатление не чем не хуже чем тогда. Очень жаль, что в посладнее время классику читает всё меньше моодёжи.
Оценка 5 из 5 звёзд от
neonulis 07.04.2017 23:57
Роман Віктора Гюго «Знедолені» є одним з найвизначніших творів літератури. З роками він не втрачає своєї актуальності, саме тому він не міг залишитися без уваги. Роман «Знедолені» є симбіозом усіх рис, притаманних епосі Романтизму. У творі переплітається не лише безліч людських доль, але й доля країни. Революційний дух, яким просякнутий весь твір – це не тільки дух Французької революції, а також дух протесту проти закону, часом сліпого, несправедливого та нелюдського.
Провідною ідеєю «Знедолених» письменник вбачав показ шляху від зла до добра, від брехні до істини не тільки окремої особистості, а також всього суспільства.
Головним героєм роману є Жан Вальжан. Він є безперечним героєм-романтиком, адже його життя – це нескінченний пошук самого себе, перетворення з каторжника на праведну людину, що керується чистими помислами та опирається на Божі закони. Дискурс подорожі є невід’ємною рисою Романтизму. Вальжан постійно знаходиться у русі, у пошуку правильного рішення, він тікає не лише від інспектора Жавера, але й від самого себе. В нього постійно присутній конфлікт з самим собою. Саме за допомогою цього персонажа письменнику вдалося втілити в життя свій задум.
Опозицією Жану Вальжану у романі виступає інспектор Жавер. Він сліпо слідує букві закону, забуваючи про закони моральні. В нього немає жалю, він не бачить навколо себе ні істинної доброти, ні людинолюбства до тих пір, поки це не стосується його самого. Несподіване звільнення, дароване йому найлютішим ворогом, вибиває Жавера зі звичної колії шанування правосуддя. Він починає замислюватися про те, що є на світі щось більше, ніж закони, придумані людьми. Жавер настільки різко прозріває існування Бога, що його змучена гріхами душа не встигає встояти перед безоднею правди, і він покінчує життя самогубством.
Мотив кохання у романі представлений історією Козетти та Маріуса. Їх почуття є чистим, щирим та високим, вони кохають один одного беззаперечно, не дивлячись на революційний дух, яким охоплено все навкруги.
Основним місцем дії роману стає Париж, точкою перетину всіх сюжетних ліній. Події описані у романі охоплюють великий проміжок часу, автор постійно повертається до опису подій минулого, чи звертається до далекого майбутнього. Такі часові рамки дають змогу краще відчути дух того часу, проникнутися соціальними проблемами та краще зрозуміти героїв.
Віктор Гюго описує події у доволі жорстокій формі. Проте слід зважати на те, що життя також іноді є не надто милосердним. Така манера оповіді дозволяє сповна відчути на собі, всі труднощі, яких зазнали герої. Це примушує читача переживати з героями та не дає змоги залишити книгу бодай на хвилину. До останнього рядка читач знаходиться у стані певної меланхолії, яка не покидає його певний час, навіть після прочитання цього феноменального роману.
За основу Віктор Гюго бере не матеріальне життя, а моральне буття, яке розуміється як споконвічна людська сутність. Слід змінювати не суспільні умови, аби змінилася людина, а людину, тоді зміняться суспільні умови, буде викоренено соціальне зло. Цей роман у цілому й у подробицях показує рух від зла до добра, від несправедливого до справедливого, від хибного до істинного, від темряви до світла, від пекла до неба, від нікчемності до Бога.
«Чи здатна людська натура змінитися докорінно? — запитує в романі Віктор Гюго. — Чи може людина, котру Бог створив доброю, стати злою через іншу людину? Чи може душа під виливом долі зовсім переродитися і стати злою, якщо доля людини виявилася злою? Чи нема в душі кожної людини тієї первісної іскри, тієї божественної основи, котра не зазнає тління в цьому світі й безсмертна в світі іншому та котру добро може розвинути, розпалити і перетворити на променисте сяйво, а зло ніколи не може погасити до кінця?». Гюго спробував довести, що все це можливо.
Оценка 5 из 5 звёзд от
Алина Чолпан 21.11.2016 08:35
Всесвітньо визнаний роман Віктора Гюго «Знедолені» не може залишатися в тіні епохи Романтизму. Революційний дух суспільства, пошук себе та втеча від того ким ти є, закон, який намагається створити ідеальну людину в неідеальному світі, бінарні опозиції та пошук золотої середини власного «Я» змушують читача затамувати подих гортаючи сторінки роману, і здатність ковтнути таке бажане повітря з’являється лише після останніх рядків роману.
Жан Вальжан – головний герой твору. Безперечно він виступає типовим героєм-романтиком, який шукає себе, проходить шлях від каторжника та крадія до праведної людини. Та чи можна справді вважати його злочинцем? Згідно законів влади – звісно, та чи не влада змусила голодного хлопця вгамувати голод шматком хлібу, за що жорстоко покарала двома десятками років каторги? Це питання залишається на розсуд кожного, а головний герой продовжує свій шлях, на якому все ж таки знаходить себе і згодом життєві обставини перевіряють його на витривалість. Не лише душевні, але й фізичні блукання виступають основною моделлю руху героя-романтика, тому протягом усього твору Жан знаходиться в русі. Він втікає. Це одночасно є втечею від руки правосуддя, втечею від далеко неідеального світу та втечею від самого себе. Дискурс подорожі є невід’ємною частиною романтизму, і Гюго блискуче втілює його в своєму романі.
Часові рамки роману представляють собою досить великий проміжок часу, що дозволяє читачеві переконатися, що це є не одиничний випадок, а суворі реалії життя. Це дає можливість зіставити проблеми того часу та сьогодення і замислитись про те, що зміна форми не означає зміну змісту. Життя людини – це вічна боротьба, боротьба внутрішня та зовнішня, і життя варте того, щоб за нього боротися. Головне в цьому бою не втратити себе на уламках долі інших, поважати право власного вибору та не судити за цей вибір.
Тема релігії має ключове значення в романі. Немає ідеальних людей, проте всі люди є божими створіннями, отже, є в них щось прекрасне. Божі закони відкрили Жану очі на те, ким він є, пробудили бажання допомагати убогим та зневіреним в собі. Завдяки релігії, у своїй власній боротьбі за справедливість, Жан не втрачає себе, не вдається до обману заради власної вигоди , не чинить самосуд і не втрачає віру, що є найголовнішим.
Безперечно, автор у досить жорсткій формі передає події, жорстоку реальність того часу, проте це активізує читача, захоплює подих та викликає цікавість читати далі. Дуже важко передбачити, що ж буде далі, тому цей роман охоплює повністю, змушує щиро переживати та співчувати героям.
Не можна представити епоху Романтизму без дискурсу кохання. Історія кохання Козетти та Маріуса є однією з найяскравіших тем, які піднімає автор. Це щире та чисте почуття, не дивлячись на бунтівну хвилю того часу, просто не може залишити байдужим.
Роман «Знедолені» є багатошаровим, оскільки в ньому піднімаються проблеми закону і любові, жорстокості і людяності, незбагненних позбавлень бідних і нестерпних страждань багатих, нещастя і добробуту. Цей роман справляє незабутнє враження і точно не може залишити нікого байдужим. Він є вартим прочитання, оскільки є признаним шедевром світової класики.
Оценка 5 из 5 звёзд от
Ірина 20.11.2016 17:55
бесспорно одно из лучших произведений мировой литературы
Оценка 5 из 5 звёзд от
pih_to 07.04.2016 12:23
Классная книга
Оценка 5 из 5 звёзд от
марина 06.01.2016 09:54
Мне кажется что эта книга побуждает людей быть лучше, добрее! Я уже не говорю о прекрасной литературной речи писателя. Рекомендую читать всем!!!
Анна 06.02.2014 21:38
Прекрасная книга!Советую всем прочитать!
Оценка 5 из 5 звёзд от
Олег 01.04.2013 21:35
книга на всі часи!!!!
що не сторінка - то цитата. не пошкодуйте часу - обов"язково прочитайте всі 3 томи.
Reviews
Это воистину великолепный роман.На мой взгляд,лучше,чем "Собор Парижской Богоматери".
В "Отверженных" смешано все:Любовь,равнодушие,отзывчивость.В романе невероятно описаны связи между людьми.Читая "Отверженных",ты открываешь для себя все новые и новые моменты отношений между людьми.
Очень часто во время чтения я рыдала.Автор играет чувствами читателя настолько,что ты можешь улыбаться,радоваться,переживать все так,будто на месте героя ты сам,и это твоя жизнь на кону.
Советую читать даже тем,кто не любит классику или считает ее слишком тяжёлой.
Роман легко читается,но для меня сложной была книга про битву при Ватерлоо.
Оценка 5 из 5 звёзд от Malloy 19.09.2017 07:37
Абсолютно согласна с предыдущими комментариями:великолепный роман,не оторваться!Книга для всех времен и народов!!!
Оценка 5 из 5 звёзд от Елена 16.06.2017 21:23
Книга отличная учит добру,щедрости,умению прощать. Но епископ сумасшедший у него украли вещи,а он забирай ему нужнее.Он просто😇 в
Оценка 5 из 5 звёзд от 505 23.05.2017 21:15
Это классика! Впервые почитала Гюго ещё в школе, а сейчас перечитала и впечатление не чем не хуже чем тогда. Очень жаль, что в посладнее время классику читает всё меньше моодёжи.
Оценка 5 из 5 звёзд от neonulis 07.04.2017 23:57
Роман Віктора Гюго «Знедолені» є одним з найвизначніших творів літератури. З роками він не втрачає своєї актуальності, саме тому він не міг залишитися без уваги. Роман «Знедолені» є симбіозом усіх рис, притаманних епосі Романтизму. У творі переплітається не лише безліч людських доль, але й доля країни. Революційний дух, яким просякнутий весь твір – це не тільки дух Французької революції, а також дух протесту проти закону, часом сліпого, несправедливого та нелюдського.
Провідною ідеєю «Знедолених» письменник вбачав показ шляху від зла до добра, від брехні до істини не тільки окремої особистості, а також всього суспільства.
Головним героєм роману є Жан Вальжан. Він є безперечним героєм-романтиком, адже його життя – це нескінченний пошук самого себе, перетворення з каторжника на праведну людину, що керується чистими помислами та опирається на Божі закони. Дискурс подорожі є невід’ємною рисою Романтизму. Вальжан постійно знаходиться у русі, у пошуку правильного рішення, він тікає не лише від інспектора Жавера, але й від самого себе. В нього постійно присутній конфлікт з самим собою. Саме за допомогою цього персонажа письменнику вдалося втілити в життя свій задум.
Опозицією Жану Вальжану у романі виступає інспектор Жавер. Він сліпо слідує букві закону, забуваючи про закони моральні. В нього немає жалю, він не бачить навколо себе ні істинної доброти, ні людинолюбства до тих пір, поки це не стосується його самого. Несподіване звільнення, дароване йому найлютішим ворогом, вибиває Жавера зі звичної колії шанування правосуддя. Він починає замислюватися про те, що є на світі щось більше, ніж закони, придумані людьми. Жавер настільки різко прозріває існування Бога, що його змучена гріхами душа не встигає встояти перед безоднею правди, і він покінчує життя самогубством.
Мотив кохання у романі представлений історією Козетти та Маріуса. Їх почуття є чистим, щирим та високим, вони кохають один одного беззаперечно, не дивлячись на революційний дух, яким охоплено все навкруги.
Основним місцем дії роману стає Париж, точкою перетину всіх сюжетних ліній. Події описані у романі охоплюють великий проміжок часу, автор постійно повертається до опису подій минулого, чи звертається до далекого майбутнього. Такі часові рамки дають змогу краще відчути дух того часу, проникнутися соціальними проблемами та краще зрозуміти героїв.
Віктор Гюго описує події у доволі жорстокій формі. Проте слід зважати на те, що життя також іноді є не надто милосердним. Така манера оповіді дозволяє сповна відчути на собі, всі труднощі, яких зазнали герої. Це примушує читача переживати з героями та не дає змоги залишити книгу бодай на хвилину. До останнього рядка читач знаходиться у стані певної меланхолії, яка не покидає його певний час, навіть після прочитання цього феноменального роману.
За основу Віктор Гюго бере не матеріальне життя, а моральне буття, яке розуміється як споконвічна людська сутність. Слід змінювати не суспільні умови, аби змінилася людина, а людину, тоді зміняться суспільні умови, буде викоренено соціальне зло. Цей роман у цілому й у подробицях показує рух від зла до добра, від несправедливого до справедливого, від хибного до істинного, від темряви до світла, від пекла до неба, від нікчемності до Бога.
«Чи здатна людська натура змінитися докорінно? — запитує в романі Віктор Гюго. — Чи може людина, котру Бог створив доброю, стати злою через іншу людину? Чи може душа під виливом долі зовсім переродитися і стати злою, якщо доля людини виявилася злою? Чи нема в душі кожної людини тієї первісної іскри, тієї божественної основи, котра не зазнає тління в цьому світі й безсмертна в світі іншому та котру добро може розвинути, розпалити і перетворити на променисте сяйво, а зло ніколи не може погасити до кінця?». Гюго спробував довести, що все це можливо.
Оценка 5 из 5 звёзд от Алина Чолпан 21.11.2016 08:35
Всесвітньо визнаний роман Віктора Гюго «Знедолені» не може залишатися в тіні епохи Романтизму. Революційний дух суспільства, пошук себе та втеча від того ким ти є, закон, який намагається створити ідеальну людину в неідеальному світі, бінарні опозиції та пошук золотої середини власного «Я» змушують читача затамувати подих гортаючи сторінки роману, і здатність ковтнути таке бажане повітря з’являється лише після останніх рядків роману.
Жан Вальжан – головний герой твору. Безперечно він виступає типовим героєм-романтиком, який шукає себе, проходить шлях від каторжника та крадія до праведної людини. Та чи можна справді вважати його злочинцем? Згідно законів влади – звісно, та чи не влада змусила голодного хлопця вгамувати голод шматком хлібу, за що жорстоко покарала двома десятками років каторги? Це питання залишається на розсуд кожного, а головний герой продовжує свій шлях, на якому все ж таки знаходить себе і згодом життєві обставини перевіряють його на витривалість. Не лише душевні, але й фізичні блукання виступають основною моделлю руху героя-романтика, тому протягом усього твору Жан знаходиться в русі. Він втікає. Це одночасно є втечею від руки правосуддя, втечею від далеко неідеального світу та втечею від самого себе. Дискурс подорожі є невід’ємною частиною романтизму, і Гюго блискуче втілює його в своєму романі.
Часові рамки роману представляють собою досить великий проміжок часу, що дозволяє читачеві переконатися, що це є не одиничний випадок, а суворі реалії життя. Це дає можливість зіставити проблеми того часу та сьогодення і замислитись про те, що зміна форми не означає зміну змісту. Життя людини – це вічна боротьба, боротьба внутрішня та зовнішня, і життя варте того, щоб за нього боротися. Головне в цьому бою не втратити себе на уламках долі інших, поважати право власного вибору та не судити за цей вибір.
Тема релігії має ключове значення в романі. Немає ідеальних людей, проте всі люди є божими створіннями, отже, є в них щось прекрасне. Божі закони відкрили Жану очі на те, ким він є, пробудили бажання допомагати убогим та зневіреним в собі. Завдяки релігії, у своїй власній боротьбі за справедливість, Жан не втрачає себе, не вдається до обману заради власної вигоди , не чинить самосуд і не втрачає віру, що є найголовнішим.
Безперечно, автор у досить жорсткій формі передає події, жорстоку реальність того часу, проте це активізує читача, захоплює подих та викликає цікавість читати далі. Дуже важко передбачити, що ж буде далі, тому цей роман охоплює повністю, змушує щиро переживати та співчувати героям.
Не можна представити епоху Романтизму без дискурсу кохання. Історія кохання Козетти та Маріуса є однією з найяскравіших тем, які піднімає автор. Це щире та чисте почуття, не дивлячись на бунтівну хвилю того часу, просто не може залишити байдужим.
Роман «Знедолені» є багатошаровим, оскільки в ньому піднімаються проблеми закону і любові, жорстокості і людяності, незбагненних позбавлень бідних і нестерпних страждань багатих, нещастя і добробуту. Цей роман справляє незабутнє враження і точно не може залишити нікого байдужим. Він є вартим прочитання, оскільки є признаним шедевром світової класики.
Оценка 5 из 5 звёзд от Ірина 20.11.2016 17:55
бесспорно одно из лучших произведений мировой литературы
Оценка 5 из 5 звёзд от pih_to 07.04.2016 12:23
Классная книга
Оценка 5 из 5 звёзд от марина 06.01.2016 09:54
Мне кажется что эта книга побуждает людей быть лучше, добрее! Я уже не говорю о прекрасной литературной речи писателя. Рекомендую читать всем!!!
Анна 06.02.2014 21:38
Прекрасная книга!Советую всем прочитать!
Оценка 5 из 5 звёзд от Олег 01.04.2013 21:35
книга на всі часи!!!!
що не сторінка - то цитата. не пошкодуйте часу - обов"язково прочитайте всі 3 томи.
Оценка 5 из 5 звёзд от Olia_boy 17.03.2013 23:34