home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Підсумок: де Мандевіль -перший сучасний економіст

Де Мандевіль був головним прибічником філософії скупості. Скупість (чи ненаситність) була для нього обов’язковою умовою суспільного прогресу, без якої прогрес був би мінімальним чи його взагалі б не було. Основне питання, яке він намагався вирішити, — куди б ми взагалі дійшли в своєму розвитку без скупості, без вад? Таке суспільство би досягло лише початкового ступеня розвитку й було б не здатне вистояти в міжнародній конкуренції. Де Мандевіль був послідовним прихильником гедоністичної програми: якщо існує дискрепанція між тим, чого ми хочемо, і тим, що вже маємо, тоді б нашою ціллю мало стати накопичення багатства, аж доки не будуть задоволені всі наші потреби. Однак де Мандевіль зайшов ще далі: він захищає щораз більший попит як один із можливих шляхів до прогресу. Тобто у цьому значенні сучасні економісти стали його послідовниками. Економіка як наука передбачає, що людські потреби — необмежені (постійне зростання попиту), тоді як ресурси — вичерпні. Тому ми б мали спробувати використати ці обмежені ресурси так, щоб вони максимально відповідали потребам.

Тобто це означає, що єдиний можливий вихід — це сформувати новий попит, а для того, щоб це вдалося зробити, нам будуть потрібні все нові й нові вади, які нас спокушатимуть? А якби суспільство вирішило, що воно вдовольниться тим, що є (як пропонують стоїки), чи означало б це кінець цього суспільства?

У питанні добра та зла де Мандевіль чітко вірить, що приватні вади допомагають загальному благу, і що вони корисні. Де Мандевіль — прихильник цілком протилежної думки, аніж стародавні євреї (а також Адам Сміт), які вірили, що з економічного погляду корисно робити добро, а не зло. А щодо ідеї невидимої руки ринку, то, на думку де Мандевіля, ринок має достатню силу для того, щоб перетворювати вади в чесноти, і це не просто звичайний координатор людських стосунків, але й інструмент, який здатен перетворити приватне зло в загальне добро.

Адаме, Адаме, Адаме Сміте,

Вислухай тепер мої обвинувачення!

Це саме ти Колись сказав,

Що егоїстичні вчинки приносять добро!

І що сьогодні це не менш актуально,

Ніж колись. Чи не правда, Адаме Сміте?[688]

\ Стівен Лікок


Невидима рука ринку й її прообрази | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | 7 Коваль економіки Адам Сміт







Loading...