home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Про порядних злочинців

Доволі складно випродукувати велику ідею, якщо немає супровідної контроверзії. Поезія де Мандевіля свого часу викликала великі протести — серед невдоволених, як ще пересвідчимося, був і сам Адам Сміт. Той самий Сміт, якого економісти взагаліто вважають продовжувачем ідей Бернарда де Мандевіля.

Спочатку де Мандевіль заробляв на життя перекладами, писав казки. Визнання йому приніс лише один твір, віршована «Байка про бджіл» (1674 р.) Ажіотаж виник тільки навколо третього перевидання в 1723 р., після чого де Мандевіль опинився в центрі однієї з найзапекліших дискусій XVIII ст. Кількість критиків де Мандевіля постійно зростала, до них додалися й такі відомі імена, як Джордж Берклі, Френсіс Гатчесон, Арчібальд Кемпбел, Джон Денніс та не в останню чергу Адам Сміт, який визнав думки де Мандевіля «повністю хибними»[669]. Англійський теолог Джон Веслі прирівнює де Мандевіля щодо рівня збоченості до Макіавеллі.

Думки де Мандевіля дочекалися судової заборони, у Франції кати спалювали його книги просто на вулицях. Багато хто вважав його антихристом, на бік його противників перейшли й Девід Г’юм та Жан-Жак Руссо.

Поема починається з опису заможного суспільства, яке своїми параметрами відповідає суспільному ладу тогочасної Англії. Втім, під маскою, на перший погляд, задоволеного суспільства буяють вади. Жодне ремесло не обходиться без махлювань, жодна інституція — без хабарів і корупції:

Кожна частина цілого кипіла від розпусти,

Проте загалом всі купалися в щасті[670].

Проте бджілки скаржаться, вважаючи, що в справедливому й порядному суспільстві їм би жилося краще. Бджолиний бог Йов дослуховується до їхніх прохань і перетворює бджіл у доброчесних створінь.

Відтоді всі в’язниці геть опустіли,

Всі боржники охоче борги сплатили,

Навіть всі забуті кредити,

За які вже не можна й судити[671].

Цього, однак, не стається: замість зростання добробуту бджолиного гнізда і покращення життя відбувається абсолютно протилежне. Багато бджіл втрачають роботу, оскільки в суспільстві, де вже не потрібні ґрати на вікна та металеві ковані двері, працювати може лише жменька ковалів. Без роботи лишаються судді, юристи та адвокати, чиновники, що пильнували за дотриманням законів, теж стають непотрібними. А оскільки і сліду не стало від розкоші, обжерливості й люксовості, від зменшення попиту потерпають і звичайні люди — селяни, піддані, шевці й швеї. Бджолиний народ стає миролюбним, зникає потреба в озброєнні. Байка закінчується трагічно. Бджолиний вулик вимирає, виживає лише одна його невелика частина, оскільки інші бджоли просто стали непотрібними й не змогли заробити собі на життя. Зрештою, інший рій виганяє їх із гнізда, й бджілки знаходять собі притулок у стовбурі викорчуваного дерева.


Народження людини економічної | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Ода вадам та багатству народів







Loading...