home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Підсумок: Біблія як економічне чтиво

Християнство — провідна релігія нашої євроамериканської цивілізації. Більшість наших суспільних та економічних ідеалів ми запозичили з нього. Тому економіку все ж частіше сприймають і презентують як суспільну структуру, а не як релігійну віру. І якщо ми такої високої думки про ці загальносуспільні цінності, тоді необхідно й розглядати їх так само пильно, як і всі інші.

Аж неймовірно, скільки спільного має економіка зі Старим і Новим Завітами. Первісний гріх теж можна вважати «споживацьким», тому що Адам і Єва справді з’їли, спожили щось, чого не б не мали, і що їм власне й не було потрібно; у цьому випадку споживацтво об’єдналося з провиною (як ми продемонструємо в другій частині книги). Більшість притч Ісуса звертається до нас мовою економіки чи має економічний контекст. Також і ключове поняття в християнстві — відкуплення — початково мало суто економічне значення, тобто викупити, виплатити раба й таким чином дати йому свободу. Таке незаслужене відпущення боргів, відкуплення, відпущення гріхів ми можемо спостерігати і в нашому суспільстві — коли держава відіграє роль відкупителя і погашає заборгованість банків і суспільства. Значення слова гріх, яке в старогрецькій означало борг, спершу було суто економічним. Ключові думки християнства взагалі б не мали сенсу без економічної термінології. Тому здається, що сьогодні, у дуже заекономізовані часи, можна набагато краще зрозуміти основний посил християнства, якщо інтерпретувати його через початкову (економічну) термінологію. Тоді все стає набагато зрозумілішим і сучаснішим. Молитву «і відпусти нам борги наші» можна було почути і з основних банків під час кризи в 2008 та 2009 роках, і пізніше вже з самої Греції.

Християнське мислення виносить на перший план ідею, яку можна назвати позитивною несправедливістю. Ідеться про несправедливість у позитивному сенсі — наприклад, у випадку з відкупленням чи в притчі про несправедливо високі зарплати робітників. Несуттєво, хто як старається, — усі отримають однакову винагороду.

Християнство значною мірою обмежує можливості вести розрахунки добра та зла. Бог прощає, що позитивно несправедливо. Християнство вживлює ідею небес у масову свідомість, цим самим вирішуючи проблему божої справедливості та її застосування (чи недостачі) тут, на Землі.

Окрім цього, ми трохи затрималися на проблемі дарів і ціни, бо ж певні речі просто неможливо купити, їх можна лише подарувати. Ми намагаємося наслідувати цю традицію і сьогодні, коли вдаємо, що ціна не має значення, чи коли її спеціально занижуємо, розмиваємо, штучно узагальнюємо. Також ми трохи зачепили тему економічного спасіння та любові як ключового зобов’язувального принципу світу. Зупинилися ми й на проблемі зла та його ролі в хорошому упорядкуванні світу, а також на факті, що зло ніколи не вдасться повністю викоренити. Потім ми розглянули тему невидимої руки ринку — як можна з наших злих вчинків отримувати корисність, а також як часом хороші наміри призводять до неприємних наслідків. Також ми дізнавалися, що можна взагалі мати справді злі умисли, вивчали концепт відносин між добром та злом. Ми показали, що економічне мислення Августина та Фоми Аквінського дуже важливі для нас, якщо ми хочемо розібратися в заплутаній мережі взаємозв’язків сучасного світу. Також ми краєм ока поглянули на добрий та злий характер людини та нашого світу. І насамкінець ми говорили про зв’язок між розумом та емоціями та про контрасти природи й цивілізації як базового стану людського існування.

Економіка — це найпрогресивніший потомок картезіанського еґо.

Саме звідси бере початок коріння homo oeconomicus -найвужчого з усіх визначень людини, яке ми тільки можемо собі уявити. Тобто економічна позиція — картезіанська.

\ П'єро Міні


Місто, природність і свобода | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | 5. Механік Декарт







Loading...