home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Бажання переконати

Економісти мали би вірити в силу історій. Адам Сміт їм вірив. Як він пише в книзі «Теорія моральних почуттів»: «Бажання, щоб нам вірили, бажання переконувати, правити та спрямовувати людей видається однією із наших найсильніших пристрастей»[7]. Зверніть увагу, що автор цього речення, якщо вірити здогадкам, — батько ідеї, що власний інтерес — найсильніше зі всіх природних бажань. Інші два видатні економісти, Роберт Й. Шіллер і Джордж А. Акерлоф, написали нещодавно: «Людську думку влаштовано так, що вона мислить за допомогою розповіді, розвитку подій з внутрішньою логікою та динамікою, які справляють враження одного цілого. Наша поведінка найчастіше обумовлена тим, що ми проживаємо свої життєві історії, історії, які ми розповідаємо самі собі й які формують межі нашої мотивації. Життя було би лише «одним прокляттям за іншим, якби не було таких історій»[8].

Оригінальна цитата звучить так: «Життя — це не лише одне прокляття за іншим. Це одне прокляття знову й знову по колу». Дуже влучно сказано, й міфи (наші величні історії, розповіді) — це «ревеляція — тут і зараз — того, що було й навіки буде»[9]. Іншими словами, міфи — це те, «чого ніколи не було, але що досі існує»[10]. Хай там як, наші сучасні економічні теорії, що ґрунтуються на строгих моделях, — це не що інше, як ці самі метанаративи, переказані іншою (математичною?) мовою. Тому необхідно гарненько вислухати всю історію від самого початку — оскільки, як відомо, не буде хорошим економістом той, хто буде лише економістом[11].

Якщо вже економіка хоче по-імперськи розумітися геть на всьому, тоді нам треба вирушити проти течії нашої галузі й справді спробувати зрозуміти абсолютно все. І якщо хоча б частково справджується правило, що «спасіння сьогодні криється в закінченні матеріальних нестатків, що призведе людство до нової ери економічного надміру, [і що] тоді, логічно, нова панівна еліта мала би складатися з економістів»[12], то ми повинні усвідомлювати цю засадничу роль й перебрати на себе більшу суспільну відповідальність.


Міфи, історії й зарозуміла наука | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Економіка добра й зла







Loading...