home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Фомівське оспівування реальності

Новоплатонівське мислення облюбувало собі ідею підйому до Божого незмінного буття через ступінчасту ієрархію, упорядковану більш-менш відповідно до пов’язаності з матеріальним. Проте Фома Аквінський вважає інакше: «Усе, що існує — чи вже воно живе чи неживе, матеріальне чи духовне, досконале чи вбоге, чи навіть хай воно хороше чи погане ! усе, що повинно бути, мене ставить у пряму конфронтацію з прапочатковою сутністю Бога. Цей світ — не просто хороший, він священний»[583]. Фома вчить нас з величезною повагою поводитися з усім створеним; позитивно ставитися до всього, що існує. Кажучи словами Фоми Аквінського: «Саме буття слід назвати добром»[584]. Бог є у всіх речах[585]. З онтологічного погляду, Фома Аквінський розумів матеріальний світ як світ абсолютно реальний, цей світ не був для нього примарою, тінню, пасткою, випробувальним майданчиком зла, недосконалим гуртом розігріву перед виступом світу справжнього | як би ми це могли знайти в словах екстремальних платоністів та августинців. Фома не бачив нічого безглуздого в тому, щоб вирішувати проблеми цього світу[586]. Аквінський у своєму позитивному ставленні до матеріального зайшов ще далі, ніж Аристотель. Аристотель стверджував, що світ було створено Богом з 0о-існуючої матерії, яка була не суб'єктом Божого творіння, а матерією, з якої Бог лише створив окремі речі. Фома, цілком у дусі юдаїстського вчення, лишається переконаним, що і цю «праматерію» створив Бог, і що й вона | це витвір хорошого Божого творіння[587]. «Кожне бо Боже твориво добре»[588]. Аквінський сперечається з твердженням Августина, що «щоб душа могла стати щасливою, їй потрібно відокремитися від усього тілесного»[589], протиставляючи цьому свою думку, що душа, відділена від тіла, не схожа на Бога ні більше, ні менше, ніж душа в тілі. Тобто тілесність не повинна бути негативною, Фома її захищає.

Це, на перший погляд, другорядне питання веде за собою далекоглядні наслідки, зокрема й для економіки. Якщо Бог творив світ з нічого, ex тШЬ, тоді й матерія мала би бути добрим Божим творінням. З цього погляду матерія, реальність і цей світ становлять добро — тобто варто ними займатися, покращувати їх. Сьогодні ж ми, здається, впали в трохи іншу крайність — нами керує надмірна увага до всього зовнішнього, ми зовсім забуваємо піклуватися про власну душу (як пише, мабуть, найвідоміший чеський філософ ХХ сторіччя Ян Паточка). Часи дофомівські характеризуються тенденцією абсолютно протилежною. І цей поворот на 180° — цікавий, тому що було б непогано уникати обох крайнощів. Як пише біограф Фоми Честертон, «Бог створив людину так, що вона здатна вступати в зв’язок з реальністю, а що з’єднав Бог, людині не дано розлучити»[590]. У поданні Фоми Аквінського ми споглядаємо дещо, що можна було б назвати благословенням та емансипацією звичного нам сьогодні сприйняття економічної поведінки.


Аскетизм Августина та приземленість Аквінського | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Праобрази невидимої руки







Loading...