home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Аскетизм Августина та приземленість Аквінського

Поміж ключовими персонажами, які визначили образ християнської Європи та посунули її розвиток, фігурували також Августин та Фома Аквінський. Досить напружені стосунки між прийняттям світу та його маргіналізацією ми можемо відчитати й в багатьох частинах Нового Завіту, хоч вчення Ісуса й не ставиться до світу апріорі негативно. Зрештою, мабуть, головний зміст Євангелія від Ісуса — це багато разів повторювана фраза, що «Царство Божеє тут»[575], тобто в певному розумінні воно наявне в цьому матеріальному світі, як щось, що невпинно входить, вламується у цей світ[576].

Августин посилається на платонізм[577] і реальний світ сприймає радше як просто примару, гру тіней, які лише розповідають про реально існуючий світ — видиме для нього не є реальністю (що багато в чому нагадує деякі екстреми раціоналістичного сприйняття світу, який вивищує абстрактне над реальним). І хоч йому й не йдеться не про дуалізм душі й тіла в буквальному розумінні, проте все одно Августин розумів тіло як «тягар душі»[578]. І вже саме це розуміння передбачає, що економіці не присуджували надто багато значень. З економічного погляду, нам буде цікаво простежити за пізнішим велетнем Фомою Аквінським, який переніс акцент від августинської «внутрішньої людини» до досліджень зовнішнього світу.

Праці Аристотеля, які спрямовували увагу більше на зовнішній світ, стали відомі у Європі аж у часи святого Фоми. Наприкінці періоду найбільшого розквіту Середньовіччя на Аристотеля все частіше поглядали як на загрозу для августино-спрямованого християнства.

Фома не просто не цурався земних тем в інтерпретації Аристотеля, але й сприяв тому, щоб помалу почали і «на світські речі звертати свою ласкаву увагу»[579]. Аналогічно до того, як Августин включив думку платонізму в християнство, те ж саме робить Фома Аквінський з думками Аристотеля (у своїх працях він покликається на Аристотеля майже постійно — до того ж, ще й як на Філософа з великої літери)[580]. Один з найважливіших внесків Фоми Аквінського — це вибудування альтернативи для августинського новоплатонізму, який домінантно підтримував вчення західної церкви упродовж тисяч років[581]. «Похрестивши» Аристотеля, Фома сформував систему, що помітно прихильніше сприймала створений світ. Один із тогочасних докорів на адресу Фоми Аквінського, який ненавмисне, але дуже точно передає цей момент, звучить так: «Він привласнює собі Божу мудрість, хоча набагато краще знається на речах світських»[582].


Мала любов: комунітаризм, благодійність та солідарність | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Фомівське оспівування реальності







Loading...