home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Мала любов: комунітаризм, благодійність та солідарність

З економічного погляду ми не можемо не згадати факт, що на початку церква жила в очікуванні швидкого кінця світу в певній спільноті, у якій діяли закони спільного користування та спільної власності:

А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним. І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було. ... А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з статку свого за своє, але в них усе спільним було.

... Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили, та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав[562].

Пізніше схожий спосіб власності переймають різні монастирі, а часом і якісь християнські міста (наприклад, чеське містечко Табор під час гуситських воєн). Як ідея добровільного й глибоко релігійного комунітаризму переросла в атеїстичний комунізм — це вже питання само по собі. У будь-якому разі комуністи перейняли цю ідею саме з християнства. Тим не менше, як бачимо з історії, марксистська комуністична думка виявилася неспроможною запропонувати реальну альтернативу капіталізму.

Подібні повідомлення про комунітаризм ми знаємо і з численних відсилань до «дому Прісцилли й Аквіли»[563]. Перше покоління християн хотіло сформувати «альтернативне суспільство, яке хотіло відділитися від домінантного панівного суспільства, як тільки це було можливо»[564]. Ці місцеві зібрання[565] прославляли під час вечері Господа[566]й збирали гроші для бідних[567].

Chantas у перекладі з латинської означає «любов». У Новому Завіті використовується кілька слів замість сучасного одного: грецьке agape (божа любов) відрізнялося від eros (сексуальна любов, порив, потяг), stergein (родинна любов) іfilia (дружня любов)[568].

Chantas було чимось на кшталт суспільної любові, співчуття. Аж навіть хочеться сказати «мала любов». Так само як у фізиці ми знаємо кілька типів сили, з яких гравітаційна сила є найслабшою (порівняно з іншими силами майже непомітна), проте її дія поширюється на дуже великі відстані. Тобто гравітація подібна до благодійності (сharitas) в тому, що в обох випадках ідеться про слабку любов, яку складно помітити, особливо порівняно з іншими (бурхливими й сконцентрованими на одній чи двох особах). Проте так само, як і гравітаційна сила, charitas об’єднує в одне ціле великі об’єкти, у нашому випадку суспільства.

І хоча про найдавніші традиції милосердя чи солідарності ми знаємо ще зі Старого Завіту[569], Новий Завіт розвиває їх ще більше. «Надлишки, які людині були більше не потрібні, вона мала роздати як милостиню, а не зберігати як скарби»[570]. А в деяких випадках Новий Завіт заходить ще далі: «Продавайте достатки свої та милостиню подавайте», — говорить Ісус своїм послідовникам, закликаючи їх: «Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!»[571]

Тим не менше перерозподіл мав би робитися з хорошими намірами й добровільно. Святий Павло пише: «А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме! Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!»[572]

Рівність у перерозподілі описує апостол Павло в одній із цитат, в якій ідеться про те, щоб віряни з однієї церкви допомагали одне одному.

Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має. Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх. Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була, як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі[573].

А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійських. А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду. А коли я прийду, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ваш дар любови віднесли до Єрусалиму[574].

Так би мала працювати соціальна мережа всередині церкви. Однак про поширення цієї системи на все суспільство, де в Павла не було гарантії, що отриманими грошима будуть правильно розпоряджатися, взагалі не йшлося. Гроші надсилали лише в ті місця, де в них була нагальна потреба. Зараз же давайте швидко поглянемо на розвиток економічного духу в пізнішій, переважно християнській Європі.


Приватна власність: хто є власником землі? | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Аскетизм Августина та приземленість Аквінського







Loading...