home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Економічні притчі

Новий Завіт (хоча мені більш близький переклад — Новий договір) та економіка пов’язані набагато більше, ніж можна було б подумати. З тридцяти притч Ісуса Христа з Нового Завіту лише дев’ятнадцять згадано в економічну чи соціальному контексті (про вдову, яка губить монети[455]; про гроші, де Ісус карає раба, який не використає і не примножить довірених йому грошей[456]; про непорядного управителя[457]; про найманих робітників[458]; про двох боржників[459]; про багатого дурня[460]тощо)[461]. Деякі автори навіть вирахували, що на економічні та соціальні теми чи питання справедливості, багатства чи грошей можна знайти тисячі віршів, і що саме такі економічно-соціальні теми — це другий найчастіший сюжет Старого й Нового Завітів (найчастіший — ідолопоклонство)[462]. Що ж стосується Нового Завіту, ця тематика порушена приблизно в кожному шістнадцятому вірші, а в Євангелії від Луки — навіть у кожному сьомому[463].

Нагірна проповідь, найдовша й найвизначніша промова Ісуса, починається словами: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Не-бесне»[464]. Бідність, домінантна економічна тема, наявна в ній відразу ж на самому початку (у досить дивному звороті «вбогі духом»). Благословенні також ті, що «голодні та спраглі правди, бо вони нагодовані будуть». Навіть якби ми не хотіли пускатися в глибоку теологічну екзегетику, то й без цього очевидно, що Ісус вивертає навиворіт теорію максимізації. Для нього на першому місці — нестача, бідність (духу й живота). І навіть у головній Ісусовій молитві, для якої прижилася назва Pater Noster, «Отче наш», на самому початку, відразу ж після висловленого сподівання на прихід Царства Небесного, звучить прохання «хліба нашого насущного дай нам сьогодні»[465]. До речі, ключовий термін Нового Завіту, evangelium, початково означав не лише хороша звістка, але також чайові за принесення хорошої звістки (наприклад, про близьку перемогу)[466].

І насамкінець останній приклад того, наскільки важливу роль відіграють у Новому Завіті економіка як наука й сама економіка. Наступний приклад буде з Апокаліпсису, Об'явлення Івана Благослова, останньої книги Біблії. Наприкінці тисячоліть, за влади антихриста, будуть покарані та вигнані зі суспільства ті, хто «не має знамена ймення звірини», та більше ніхто з них не зможе нічого «ані купити, ані продати»[467].


Душа й тіло | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | І прости нам борги наші







Loading...