home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Історія економіки: від поезії до науки

Споконвіку людина намагалася пізнати світ навколо себе. У цьому їй допомагали історії, які пояснювали, як влаштовано реальність. З погляду сучасності, таке бачення світу видається смішним — як і кільком поколінням після нас видаватиметься смішним наше. Втім, таємнича сила історій, у які вірять люди, — безмежна.

Однією з таких є історія економіки, яка сягає корінням ще стародавніх часів. Близько 400 р. до н. е. Ксенофонт написав, що «навіть якщо в людини немає свого господарства, вона щось таки знає про економіку»[1]. Колись економіка була наукою про управління домогосподарством[2], згодом стала підгалуззю релігійних, теологічних, етичних та філософських дисциплін. А потім почала поступово змінюватися. Часом навіть може здаватися, що вона розгубила всі свої кольори й перейшла в технократичний світ, де панує чорне і біле. Та насправді історія економіки — набагато різноманітніша.

Та економіка, яку ми знаємо сьогодні, — це культурний феномен, витвір нашої цивілізації. Проте це не продукт, який би ми спеціально створювали чи винаходили, як, до прикладу, двигун чи годинник. Відмінність полягає в тому, що ми знаємо, як двигун чи годинник виникли, розуміємо, як вони працюють. Ми можемо (майже) розкласти їх на окремі деталі, а потім знову зібрати. Ми знаємо, як урухомити їх і як зупинити[3]. Проте з економікою все по-іншому. Так багато відбулося неспеціально, спонтанно, неконтрольовано, неплановано, не за помахом диригентської палички. Перш ніж економіка емансипувалася аж до статусу самостійної науки, вона спокійно собі існувала як підгалузь філософії — наприклад, етики, маючи дуже мало спільного зі своїм сучасним трактуванням математично-алокативної науки, яка згори, зі своїх позицій позитивістської зарозумілості, поглядає на інші неточні науки. Та тільки наше тисячолітнє «виховання» стоїть на глибших, а часто й міцніших засадах. І непогано було б про них знати.


Подяки | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Міфи, історії й зарозуміла наука







Loading...