home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Свобода номадів та зв’язаність міст

У контексті звільнення з єврейського рабства ключовою цінністю в єврейському світогляді стає свобода та відповідальність. Євреї, первісно номадське кочове плем’я, перш за все цінували розкутість та виростали в постійній свободі руху. Вони віддавали перевагу саме такому стилю життя перед осілим сільськогосподарським життям міським, який, їм здавалося, зв’язує їх[230]. Євреї були пастухами — а сільськогосподарське життя вимагає осісти на одному місці.

Єврейський ідеал — це райський сад Едем, а не місто[231]. Гребування міською цивілізацією чи тенденція бачити в ній огріхи та спосіб життя, який зв’язує їх, виражається в Старому Завіті різними натяками та недомовками в багатьох місцях. Будівництву славнозвісної вавилонської вежі передує преамбула: «І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі»[232]. Авраам вибирає собі пасовища, тоді як Лот осідає в (на жаль, грішних) містах Содомі та Гоморрі[233]. Численні натяки з’являються навіть у «Пісні пісень», де коханці можуть насолоджуватися своєю любов’ю в садах та винарнях за містом, тоді як епізоди, які розігруються в місті, справляють гнітюче враження.

Мандрівний єврейський етос досить часто починається з Авраама, який залишив халдейське місто Ур через наказ Господа: «І промовив Господь до Авраама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу»[234]. Уміння бути мобільним, не сковувати себе багатством — дуже цінна характеристика. Такий спосіб життя несе за собою, ясна річ, величезні економічні наслідки. По-перше, таке суспільство поєднували набагато тісніші зв’язки, де нікому б і на думку не спало почати сумніватися, що всі залежать один від одного й всі разом залежать від свого Господа. По-друге, їхні часті подорожі також передбачали, що людина не може мати більше, ніж вона здатна забрати з собою, накопичення матеріальних статків не мало особливої ваги — саме тому, що фізична вага (маса) речей прив’язує до одного місця.

До того ж вони чудово розуміли двосторонність тонкого зв’язку між власником і власністю. Матеріальні статки, які нам належать, до певної міри володіють нами й зв’язують нас. Якщо ми колись звикнемо до певного матеріального комфорту, потім буває дуже складно з ним розлучитися, піднятися й іти далі. Ми знаходимо дилему свободи й комфорту ще в історії з пустелі Синай. Після того, як ізраїльтян вивели з єгипетського рабства, вони починають ремствувати на Мойсея:

А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м’ясом?

Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті задарма, огірки, дині, і пір, і цибулю, і часник. А тепер душа наша в’яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима[235].

Один із найбільших подвигів Мойсея полягав у тому, що йому вдалося пояснити своєму народу раз і назавжди, що краще лишатися голодним і вільним, аніж стати рабом з «їжею задурно»[236]. Якщо вже ми згадали про «обід на дурняк», то варто пам’ятати, що весь народ був переконаний, що отримує їжу задарма, і ніхто не здогадався, що ця безкоштовність коштувала їм їхньої власної свободи, а до певної міри й життя загалом.


Економіка добра й зла: чи окуповується добро? | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Літо милості, підбору, десятин та милостині, або як уникнути содому







Loading...