home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Моральний економічний цикл та економічні пророцтва

В історії єврейського народу ми натрапляємо і на перше розуміння економічного циклу — та ще й одразу в двох значеннях. По-перше, у Книзі Буття знаходимо першу згадку про економічний цикл в історії взагалі. А в значенні другому, пізнішому, йдеться про першу спробу цей цикл пояснити.

Існує дуже багато теорій щодо економічних циклів, а економісти й досі не дійшли згоди щодо причин їх виникнення. Дехто звинувачує психологічні фактори, розходження заощаджень та інвестицій, інші ж переконані в монетарній сутності циклу чи вбачають причину в плямах на Сонці (унаслідок яких був поганий врожай). Євреї прийшли з думкою, що економічний цикл, тобто хороші й погані роки, — це наслідок моралі. Але це вже ми забігаємо наперед.

Сон фараона: Йосип і перший економічний цикл

А щоб усе не здавалося аж таким простим, взагалі перший економічний цикл пов’язано з таємницею. Йдеться про відомий сон про сім товстих і сім худих корів, який наснився фараонові й який йому витлумачив Йосип, син Якова. Йосип розтлумачив йому сон як певну макроекономічне передбачення: після семи років достатку настане сім років бідності, неврожаю та голоду.

І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою. І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі. А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки. І корови бридкі виглядом і худі тілом поз’їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон[185].

Згодом Йосип тлумачить фараонові сон:

Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім. А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край[186].

Після цього Йосип пропонує фараонові кілька порад, як не допустити цього пророцтва — як запобігти не лише голоду, а й де-факто семи рокам надлишку:

А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею. Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п’ятину врожаю єгипетської землі. І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть. І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом[187].

У цьому ми заввиграшки впізнаємо пізнішу кейнсіанську проти-циклічну фіскальну політику. До конкретного практичного застосування цього правила в сучасній економічній політиці ми перейдемо в другій частині книги. Якби ми дотримувалися принципів, як у порадах Йосипа, нам би досить просто вдалося уникнути багатьох проблем.

Самовбивче пророцтво

І ще кілька спостережень: з допомогою оподаткування[188] на рівні 1/5 урожаю (тобто двадцяти відсотків[189]) у роки достатку та відкриття засіків у голодні роки вдалося де-факто перешкодити пророцтву справдитися (у роки достатку були встановлені обмеження й вдалося не допустити голоду — і все завдяки попередникові фіскальної стабілізації). Це хороший приклад того, що коли пророцтво «правдиве», влучне, то часто напророчене й не стається (через «фіскальні» заощадження в роки достатку було створено запаси на голодні роки, тому ніякого голоду взагалі не було). І тут парадокс: якщо ми здатні передбачити проблеми, то вони навіть не обов’язково повинні настати[190]. Тому старозавітні пророцтва були зовсім не детермінованими поглядами в майбутнє, а радше попередженнями й стратегічними варіантами можливого розвитку, розрахованими, зокрема, на якусь реакцію з боку людей. І якщо ця реакція буде адекватною, напророчене не справдиться взагалі[191]. Цей принцип «прокляття пророка» чи «самовбивчого пророцтва» ми знову ж таки знаємо зі сюжету про пророка Йону. Йому, очевидно, було відомо про цю особливість (якщо до пророцтва дослухаються, то воно переважно не станеться), і тому не хотів бути пророком: зрештою, місто Ніневія не було знищено попри те (чи радше саме тому), що Йона це передбачив[192].

Коли нас заздалегідь попереджають про якусь загрозу, ми можемо повністю чи хоча б частково її уникнути. Ні Йосип, ні фараон не були настільки всемогутні, щоб змінити ситуацію з врожаєм чи неврожаєм (у цій ситуації інтерпретація сну була правдивою, а бачення майбутнього — містичним), але їм вдалося уникнути наслідків та імплікації пророцтва (у цій ситуації інтерпретація сну не відповідала майбутньому: адже, зрештою, голоду в Єгипті так і не було якраз завдяки застосуванню розумної й цілком зрозумілої людям економічної політики)[193]. Іншими словами, ніхто не знає майбутнього — навіть пророки, і все тільки тому, що люди певним чином реагують на будь-яку інформацію щодо майбутнього, а це змінює і саме майбутнє, і дійсність пророцтва. Цей принцип стоїть відразу ж навпроти концепту самовиконуваного пророцтва[194], відомого концепту соціології. Деякі пророцтва після їхнього озвучення (і увірування в них) справджуються, а інші ж озвучуванням відвертають майбутні події.

Зверніть також увагу, що перший макроекономічний прогноз історичного майбутнього з’являється у сні. Сон — це ірраціональне, образне й складне для розуміння явище, яке серйозні люди дуже довгий час ігнорували, а останнім часом його реабілітувала лише психологія — стає носієм економічного майбутнього.

До кінця не зрозуміло, чому сьогодні ми хочемо від економістів, щоб вони передбачали майбутнє. Зі всіх соціологічних наук, чи, можливо, навіть і всіх гуманітарних наук економіка найбільше налаштована на майбутнє, інші дисципліни займаються майбутнім набагато менше[195]. Можливо, це взаємопов’язано — адже може скластися враження, що рай економістів знаходиться в майбутньому, тоді як рай соціологів, екологів чи навіть психологів лежить у ностальгійному минулому (де людина жила в гармонії, чи то вже з родиною, природою чи своєю психікою).

Але повернімося назад до Тори. Зверніть також увагу, що в цій історії ніде не вказується жодна причина, чому цей цикл відбувається (це ще прийде згодом). Просто будуть роки достатку, а після них настануть роки голодні. А це в Біблії, яка майже на все має якесь пояснення (здебільшого моральне), досить рідкісний випадок. Власне, тут вона трохи нагадує «Епос про Гільгамеша»: зло (чи добро) просто відбуваються, і наші вчинки не мають на це жодного впливу. Тобто весь цикл жодним чином не пояснюється, власне, навіть не відповідає на запитання «чому»[196].

Моральне пояснення економічного циклу

Воно суттєво відрізняється від пізнішої єврейської інтерпретації, згідно з якою єврейський народ намагається запропонувати причини, чому йому живеться добре чи погано. І причини ці — моральні. Якщо народ чи його представники (найчастіше королі чи священики) живуть згідно з Божими заповідями, тоді Ізраїль виграє в боях[197], його поважають сусідні народи[198], а найважливіше — він економічно процвітає:

І станеться, за те, що ви будете слухатися цих законів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Бог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув батькам твоїм.

І буде Він любити тебе, і поблагословить тебе, і розмножить тебе, і поблагословить плід твоєї утроби та плід твоєї землі, збіжжя твоє, і сік твій виноградний, і сік твоїх оливок, порід биків твоїх і котіння отари твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі. Ти будеш благословенний поміж усіма народами, не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю. ... І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі[199].

Без тіні сорому тепер можемо сказати, що йдеться про першу в світі задокументовану спробу пояснити економічний цикл. Його принцип, який досі лишається загадкою для економістів, пояснюється в Старому Завіті мораллю. У ті часи, коли Ізраїль дотримувався законів і правосуддя, не утискав удів і сиріт, виконував Божі заповіді, цей народ процвітав. Інакше наставала економічна й суспільна криза.

Жодної вдови та сироти не будеш гнобити; якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, взиватимуть до Мене, то конче почую їхній зойк, і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем...[200]

Ще одним прикладом може стати такий пасаж:

Двадцятого й третього року Йоаша, ... зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, син Єгу, на сімнадцять літ. І робив він зло в Господніх очах, і ходив у гріхах Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і не відхилявся від того. І запалився гнів Господа на Ізраїля, і Він дав їх у руку Газаїла, царя сирійського, та в руку БенГадада, Газаїлового сина, на всі ті дні[201].

З нашої сьогоднішньої перспективи можемо стверджувати, що моральний вимір на досить довгий час повністю зник з економічного мислення, зокрема через введення концепту Мандевілля про приватні вади, які, навпаки, приносили суспільну вигоду (про Мандевілля в мене буде цілий окремий розділ). У такій системі індивідуальна мораль є абсолютно іррелевантною, тому що те щось, що пізніше почали містично називати невидима рука ринку, перетворює в суспільну вигоду навіть приватні вади.

І лише останнім часом економісти знову почали усвідомлювати важливість моралі та довіри, зокрема вимірюючи якісність інституцій, рівня справедливості, бізнес-етики, корупційності тощо та досліджуючи їхній вплив на економіку чи на економічне зростання. Але ж як консолідувати ці дві конфліктні інтерпретації економічного циклу: чи винна в цьому етика, чи ні? Чи можемо ми своїми вчинками впливати на реальність навколо себе, чи є в етики майбутнє? Цим самим ми переходимо до одного з найважливіших питань етики та економіки.


Зло й добро в нас: моральне обґрунтування достатку | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Економіка добра й зла: чи окуповується добро?







Loading...