home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Десакралізація природи

Окрім десакралізації героя, у Старому Завіті зроблено акцент ще й на десакралізації природи[149]. Природа — це Божий витвір, і хоч вона має в собі божественні риси, проте вже не залежить від настрою різних божеств, як ми це спостерігаємо, наприклад, у «Епосі про Гільгамеша»[150]. Проте десакралізація не означає заклик до розорення чи, можливо, осквернення, людина мала піклуватися про природу (див. притчу про сад Едем чи символіку називання тварин). Такий захист і опіка над природою пов’язані й з ідеєю прогресу, яку ми розбирали на початку цього розділу. Адже при лінійному сприйнятті часу просто сама набивається думка про передачу спадку майбутнім поколінням. «Юдаїзм позитивно розцінює економічний розвиток, а природа йому підпорядковується. Хай там як, зростання обов’язково повинно мати свої ліміти. Потрібно брати до уваги потреби майбутніх поколінь. Зрештою, все людство стоїть на варті Божого світу. Тому марнування природних ресурсів — природних чи державних — суворо заборонене»[151].


Архетип героя | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Десакралізація правителя







Loading...