home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Про ефективність, безсмертя та економіку дружби

«Епос про Гільгамеша» було написано більш ніж чотири тисячі років тому[23], і це, безперечно, найдавніший літературний твір про людство, доступний самому людству. Саме з Месопотамії походять перші писемні записи та найстарша пам’ятка людства. До того ж не лише в межах нашої цивілізації, а людства загалом[24]. Його сюжетом послуговувалися при написанні багатьох пізніших історій, які в більш чи менш зміненому вигляді домінують у міфології й сьогодні, чи то вже йдеться про мотив потопу, чи про пошуки безсмертя. І в цьому прадавньому тексті важливу роль відіграють питання, які ми сьогодні вважаємо економічними — і якщо ми хочемо пройтися слідами економічних пошуків, то зануритися ще глибше в історію просто неможливо. Тут лежить основоположний камінь, дно всіх можливих пошуків.

З часів «до Гільгамеша» збереглися до наших днів лиш уламки матеріальних пам’яток, а з писемних артефактів — лише уривки, що стосуються ведення господарства, дипломатії, воєнних перемог, магії та релігії[25]. Економічний історик Ніл Ферґюсон коментує цей факт (дещо іронічно), що «перші писемні пам’ятки, створені людиною, нагадують нам, що вони стосувалися не історії, поезії чи філософії, а торгівлі»[26]. Втім, «Епос про Гільгамеша» свідчить про протилежне — хоча перші глиняні записані позначки (записки, примітки) наших предків, можливо, і були про торгівлю й війну, проте перша записана історія — передовсім про велику дружбу й пригоди. Як не дивно, про гроші чи війну в ній не буде ані слова; наприклад, жодного разу в ньому ніхто нічого нікому не продає[27]. Народи не прагнуть завойовувати один одного, ми не зустрічаємо тут навіть натяку на загрозу насилля — жодного разу людина не вбиває іншу людину, в епосі не зустрічається слово «ворог». Це історія про природу й цивілізацію, про геройство, бунт і боротьбу з богами, про мудрість, безсмертність, а також про марноту.

І хоча йдеться про текст світового значення, проте він повністю випав з поля зору економістів. Про цей епос немає економічної літератури[28]. Однак саме в цьому епосі ми знайдемо перші сліди економічного мислення нашої цивілізації; початки довірливо знайомих концептів, як-от ринок і його невидима рука, проблема використання природного багатства й прагнення до максимізації ефективності. Згадується в епосі й дилема про роль почуттів, поняття розвитку від природженого стану чи тема комплексного поділу праці, пов’язана з виникненням перших міст. І от зараз це перша, несмілива спроба зрозуміти «Епос про Гільгамеша» з економічно-антропологічного погляду.

Спершу лиш коротко нагадаємо сюжет історії (детальніше розкриємо його трохи згодом). Гільгамеш, володар Уруку, «на дві третини він бог, на одну — людина»[29].

Дія починається з опису досконалих, незнищенних мурів, які Гільгамеш зводить навколо міста. При цьому він мучить робітників і забороняє їм бачитися з їхніми дружинами чи дітьми. Люди скаржаться богам, і ті посилають покарання у вигляді дикого Енкіду, який має зупинити Гільгамеша. Проте вони стають друзями, утворюють непереможну пару й разом виконують різні героїчні вчинки. Згодом Енкіду помирає й Гільгамеш вирушає на пошуки безсмертя. Він подолає багато перешкод і пасток, та, зрештою, безсмертя вислизне в нього майже з рук і безповоротно зникне. Наприкінці хід історії повертається туди, звідки епос починався, — до величного оспівування мурів Уруку.


Частина I. Економіка Стародавнього світу | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Непродуктивна любов







Loading...