home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Краса не в детермінізмі й не у простоті

У ХІХ столітті панував детермінізм, тобто переконання, що розвиток світу визначений його сучасним і попереднім станами. Детермінізму складно змиритися з випадковостями, йому більше імпонує пояснювати ці прояви незнанням причин цих явищ. Ньютонівська фізика — це символ такого підходу. Квантова фізика суттєво послабила детермінізм, проте він залишився міцно зафіксованим в економіці. Зображення світу як системи рівнянь з вихідними даними та віра, що якщо нам вдасться уникнути зовнішніх потрясінь, то ми зможемо описати розвиток світу до кінця віків, — типові риси більшої частини сучасної економіки.

Однак людська поведінка досить часто — непередбачувана. Тобто детермінізм лиш частково належить до економіки, і саме в цьому полягає одна із принципових відмінностей між економікою та ньютонівською фізикою. На жаль, очікування необізнаної громадськості, часто підживлювані самими ж економістами, дещо відмінні. Економіст зі всіма своїми товстими книгами, рівняннями та похідними, Нобелівськими преміями та званнями в престижних університетах повинен вміти сказати, коли скінчиться економічна криза і які засоби — ліки — призначити, щоб вона скінчилася якнайшвидше. Та тільки це велика помилка. Економіка — це все ще наука суспільна, а не природнича чи точна, хоч інколи вона саме так і поводиться. Тільки те, що ми використовуємо багато математики, не зробить з нас точних науковців (зрештою, і нумерологи теж працюють з математикою).

До речі, понад півстоліття тому — мабуть, у всезагальній ейфорії після закінчення Другої світової війни — прийшов Джон Кейнс з пророцтвом: «Недалеко той день, коли економічні проблеми відійдуть на задній план, де їм і належать бути, а наші голови й серця знову будуть вирішувати питання, які справді мають сенс, — питання життя, стосунків між людьми, творення, діяння й віри»[982]. Навіть попри неймовірне зростання багатства цей день видається нам дуже далеким. І хоч у цьому й не можна звинувачувати математику, та я переконаний, що економіка, яка — унаслідок перебільшеної уваги суто до математики — часто лишає осторонь ширший суспільно-науковий підхід до суспільства (оскільки суспільство — це не лише економіка), і вдає, що вона розуміється на економічних процесах і суспільному контексті загалом, економіка, яка прикидається, що вміє передбачати майбутнє ... саме це трактування і треба звинувачувати.

Мудра людина підлаштується до світу навколо себе, немудра людина весь час намагається підлаштувати навколишній світ під себе. Тому прогрес повністю залежить від людей немудрих.

\ Джордж Бернард Шоу[983]


Правда важливіша за математику | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | 14. Майстри правди: наука, міфи й віра [984]







Loading...