home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Економо-фокуси

У наш час багато економістів (і майже всі нефахівці) звужують поняття економіки до економетрії[976]. Однак все більше переконуємося, що економічні (й інші) модельні методи прогнозування спрацьовують «добре», коли реальність (випадково, чи за збігом обставин?) поводиться відповідно до моделей, тобто якщо вона особливо не відхиляється від минулих спостережень, на основі яких побудовано ці моделі.

Парадоксально, що зловживання математикою, принаймні в економетрії, часто призводить до затуманювання реальності. Як пише лауреат Нобелівської премії з економіки Василь Леонтьєв, «некритичний ентузіазм математичного формулювання дуже часто має тенденцію прикривати собою ключові змістові нюанси аргументації, яка ховається за фасадом алгебраїчної символіки й «упевненості» ... у жодній іншій сфері емпіричного дослідження [як в економіці] не застосовувався такий масивний та софістикований статистичний апарат з такими іррелевантними результатами ... більшість з них [економічних моделей] просто бездумно масово продукуються без будь-якого практичного застосування»[977]. На думку відомого чесько-американського економіста Яна Кменти, деякі з економетричних моделей, які використовують часові ряди, навіть «ще більше віддаляють економетрію від економіки. Наприклад, досить складно повірити, що економіст з відповідною освітою може сказати про формування ВВП лиш те, що це результат впливу часового тренду й випадкових (стохастичних) коливань»[978]. Девід Гендрі[979] дотепно критикує цей підхід, проаналізувавши вплив опадів на інфляцію у Великій Британії. Вплив цей, як виявилося, дуже вагомий. Кінцевий результат дослідження Гендрі виявився набагато вагомішим, ніж результати дослідження, у якому намагалися пояснити інфляцію за допомогою кількості грошей в обігу. Смішно, чи не так? На жаль, економічні аналізи дуже часто дають нам такі ж вартісні результати, проте щодо менш очевидно абсурдних речей. Як після цього ми маємо з’ясувати, що ці результати інтуїтивно погані, якщо наші інституції мовчать (чи ми їм ставимо неправильні питання)? Тому математика — це всього лиш важливий інструмент економіста. Однак він би мав володіти ширшими суспільно-науковими та історичними знаннями. Тільки так він може відрізнити «абсурдні речі» від «більш достовірних» каузальностей. Саме людська істота всередині нас самих відрізняє нас від комп’ютерів.

Очевидно, найгостріше економетрію критикували в 1980 р., коли Джефрі Захс, Крістофер Сімс і Стефен Голдфельд написали, що «можна зайти ще далі й проголосити, що академіки з лав макроекономістів не лише засумнівалися у конвенційних методах (макроекономічного моделювання), але буквально дискредитували їх. Практика використання економетричних моделей для прогнозування можливих наслідків окремих політичних рішень ... загалом вважається невиправданою, чи навіть головною причиною сучасних проблем»[980].


Математика зваблива | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Правда важливіша за математику







Loading...