home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Усі кольори економіки

Я стверджую, що економісти основної течії відмовилися від більшості кольорів економіки й зосередилися лише на чорно-білому культі homo oeconomicus, який ігнорує питання добра й зла. Ми осліпили самі себе і не бачимо найважливіших рушійних сил людської поведінки.

Наші міфи, релігія, поети й філософи можуть нам розповісти не менше, ніж усі точні математичні моделі економічної поведінки. Я стверджую, що економіка повинна шукати, відкривати й виносити на світло свої цінності, навіть попри те, що нас завжди вчили, що економіка — це наука, позбавлена цінностей. Я стверджую, що це неправда і що в економіці ми знайдемо набагато більше релігії, міфів та архетипів, ніж математики. Я стверджую, що в сучасній економіці надто багато уваги приділяють методу на шкоду самій сутності. Я стверджую й хочу це довести, що економістам, як і всім людям загалом, необхідно черпати відомості з набагато більшої кількості джерел, до яких належать, наприклад, «Епос про Гільгамеша», Старий Завіт, вчення Ісуса чи погляди Декарта. Набагато простіше відчитати сліди нашого способу мислення, якщо досліджувати від самих історичних початків, коли наше мислення було набагато відкритішим, більш оголеним, — так нам буде простіше дошукатися першоджерел цих думок. Лише таким чином зможемо віднайти наші основні (економічні) цінності — вони ховаються в заплутаних тенетах теперішнього суспільства, де хоч і дуже міцно закріпилися, проте лишаються непоміченими.

Аби людина була добрим економістом, їй потрібно бути або хорошим математиком, або тямковитим філософом, або ж і тим, і тим. Ми дали надто велику свободу математиці, і навпаки, аж надто витіснили на задній план нашу людяність. Внаслідок цього отримали викривлені штучні моделі, від яких нам не буде жодної користі, якщо захочемо застосувати їх у реальному світі.

Тому так важливо вивчати метаекономіку. Нам варто було би заглянути за лаштунки економіки й дізнатися, які ж цінності «ховаються за сценою», нам варто було би привідкрити думки, які стали домінантними, хай навіть часто невисловленими передумовами наших теорій. В економіці, як не дивно, багато різних тавтологій, про існування яких самі економісти дуже часто й не здогадуються. Я стверджую, що неісторична перспектива, яка зараз панує в економіці, — погана. Я стверджую, що для розуміння людської поведінки набагато важливіше вивчити історичний розвиток ідей, які нас формували.

Ця книга покликана долучитися до затяжного двобою між нормативною і позитивною економікою. Я стверджую, що роль, яку в часи середньовіччя відігравали нормативні міфи й параболи, сьогодні виконують наукові моделі. У цьому немає нічого поганого, треба тільки прийняти існування цього.

Економічні пошуки супроводжували людство задовго до народження Адама Сміта. Я стверджую, що пошук цінностей в економіці з приходом Адама Сміта не почався, а досяг кульмінації. Сучасний мейнстрім, який гучно називають наступником економіки Сміта, повністю ігнорує етику. Питання добра й зла завжди були на першому місці в класичних дебатах, проте сьогодні розмови про них сприймаються майже як єретичний проступок. Я стверджую, що загальноприйняте трактування робіт Адама Сміта — помилкове. Я стверджую, що його вклад в економіку набагато ширший й охоплює набагато більше, ніж концепт невидимої руки ринку й зародження егоїстичного самоцентричного homo oeconomicus (хоча сам Сміт не використовував цього терміна). Я стверджую, що найбільшим його внеском в економіку був внесок етичний. Усі інші його думки чітко сформульовано ще задовго до нього, чи то вже говоримо про спеціалізацію, чи про принцип невидимої руки ринку. Я хочу показати, що принцип невидимої руки ринку — набагато старший, і розвинувся задовго до Адама Сміта. Перші його сліди знаходимо вже в «Епосі про Гільгамеша», в юдейському вченні чи християнстві, а вже прямо про нього говорили Арістофан і Фома Аквінський.

Нарешті настав слушний момент переглянути наш підхід до економіки, тому що саме зараз, у часи боргової кризи, у людей з’явився до цього інтерес і вони згодні слухати. І хоч у нашому розпорядженні є різні софістичні математичні моделі, проте ми так нічого й не навчилися з тих найпростіших прикладів, про які нам розповідали на лекціях релігієзнавства, наприклад, з історії про Йосипа, чи притчі про фараона й сімох худих і товстих корів. Мені здається, нам варто ще раз зважити наш спосіб мислення, спрямований лише на зростання. Адже економіка може бути прекрасною наукою, якій є що сказати широкому загалу.

У певному розумінні мені йдеться про дослідження розвитку концепту homo oeconomicus та, передусім, пов’язаної з ним історії animal spirits. Ця книга ставить собі за мету дослідити розвиток раціональної, емоціональної та повністю ірраціональної сторін людини.


Метаекономіка, або про що ця книга | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Межі допитливості та відмова від відповідальності







Loading...