home | login | register | DMCA | contacts | help |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


my bookshelf | genres | recommend | rating of books | rating of authors | reviews | new | форум | collections | читалки | авторам | add
fantasy
space fantasy
fantasy is horrors
heroic
prose
  military
  child
  russian
detective
  action
  child
  ironical
  historical
  political
western
adventure
adventure (child)
child's stories
love
religion
antique
Scientific literature
biography
business
home pets
animals
art
history
computers
linguistics
mathematics
religion
home_garden
sport
technique
publicism
philosophy
chemistry
close

Loading...


Передмова до українського видання

Ви тримаєте в руках неперевершену працю неперевершеного автора. Про це яскраво свідчить те, що коли ця книжка вперше вийшла друком у 2009 році, її авторові було лише 32 роки, і відтоді її переклали й видали багатьма мовами.

На мою думку, основна причина колосального успіху цієї книжки в тому, що вона надихає, інформує, провокує та водночас підштовхує до дискусії. Вона ставить значно більше запитань, ніж дає відповідей, але запитання ці актуальні, дуже важливі й майстерно сформульовані.

Ця книжка намагається повернути економіку до життя, а життя — до економіки. Седлачек звертається до тем економічного дискурсу на кшталт добра і зла, етики й моралі. З цього погляду потрібно пам’ятати, що батько сучасної економіки — Адам Сміт — був професором етики, а його позиція як автора концепції «Людини економічної», що її він висунув у своїй праці «Багатство народів», доволі суперечлива, адже він також написав ще одну варту уваги книжку під назвою «Теорія моральних почуттів», яка акцентувала на ключовій ролі добра і милосердя, а не егоїзму в людській поведінці. У цій книжці Седлачек руйнує популярні економічні міфи: і про те, що Адам Сміт начебто пропагував егоїзм, і про те, що економічну реальність можна пояснити лише (чи передовсім) математичними й економетричними моделями. Автор, навпаки, намагається показати зв’язок між економікою та антропологією, філософією, релігієзнавством, соціологією, психологією та політологією — і йому це чудово вдається.

Книжка Седлачека написана дуже доступно й завдяки цьому відкриває широкій публіці можливість дізнатися більше про розвиток економічної думки від самого початку людської історії, себто з тих часів, про які нам відомо з наявних історичних джерел. Автор використовує чимало цитат і звертається до найрізноманітніших історичних і сучасних джерел не лише в економічній галузі, а й в інших суспільних науках.

Отож, я всіляко рекомендую цю книжку тим, хто прагне зрозуміти історію економічної думки, а також глибші зв’язки між економікою та іншими суспільними науками.

З іншого боку, на цих сторінках ви знайдете багато суперечливих висновків і тверджень, але без них ніяк, адже Седлачек відверто пише про ціннісні категорії та принципи.

Влучним прикладом тут є змагання між фундаментальними засадами економічної політики. Що важливіше — рівність можливостей чи рівність життєвих умов? Панування першого принципу передбачає нижчий перерозподіл, панування другого — вищий. Томашу Седлачеку як прихильнику думки Дж. С. Мілля про те, що потрібно прагнути якнайбільшої користі для всіх членів суспільства, — ближчий другий принцип. Водночас автор критикує безцільність доктрини зростання, стверджуючи, що «коли економіка втрачає свою ціль, залишається тільки одне — зростати». Втім, проблема полягає в тому, що занадто високий перерозподіл (тобто домінування принципу рівності життєвих умов), зазвичай призводить до нижчого зростання і, як наслідок, меншої користі для суспільства загалом. Іншими словами, цю та інші економічні й соціальні проблеми та виклики потрібно досліджувати не зі статичного й короткотермінового погляду, а з динамічної й довготермінової перспективи.

Зважаючи на нинішні умови в Україні, варто наголосити, що насамперед потрібно проводити реформи, що суттєво сприятимуть економічному зростанню. Україна так мало використовує свій потенціал, що швидкий і сталий розвиток не тільки можливий, а й неминучий. З цього погляду реформа правоохоронних органів, захист майнових прав, лібералізація земельного ринку, приватизація, дерегуляція та інші структурні й інституційні реформи є необхідними передумовами для досягнення цієї мети. Без швидкого і сталого зростання не вдасться підвищити вкрай низькі рівень та якість життя мільйонів українців.

Ще одне суперечливе твердження пов’язане з питанням ринкової неефективності та справжніми причинами проблем на кшталт глобальної фінансової кризи, боргової кризи тощо. Ці проблеми дуже складні, і важливим елементом справжньої причини їх виникнення є не ринкова неефективність, а неспроможність держави.

Ще однією темою для дискусії є необхідність збільшити підтримку бідних держав з боку багатих, за що палко виступає Томаш Седлачек. Майже всі погодяться, що бідність і нерівність доходів — це проблема, однак питання у тому, як цю проблему розв’язати. Сучасну систему міжнародної допомоги критикують чимало відомих і впливових діячів, а деякі критики (до прикладу, Дамбіса Мойо у своїй книжці «Мертва допомога» (Dead Aid)) стверджують, що нинішня система неефективна.

Книжка Томаша Седлачека спонукає до роздумів. Щиро раджу прочитати її всім, хто цікавиться не лише економічними, а й ширшими суспільними проблемами та викликами.

Іван Міклош, словацький політик і економіст, колишній віце-прем’єр і міністр фінансів Словаччини


Томаш Седлачек Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи | Передмова. Вацлав Гавел







Loading...