на главную | войти | регистрация | DMCA | контакты | справка |      
mobile | donate | ВЕСЕЛКА

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я


моя полка | жанры | рекомендуем | рейтинг книг | рейтинг авторов | впечатления | новое | форум | сборники | читалки | авторам | добавить
фантастика
космическая фантастика
фантастика ужасы
фэнтези
проза
  военная
  детская
  русская
детектив
  боевик
  детский
  иронический
  исторический
  политический
вестерн
приключения (исторический)
приключения (детская лит.)
детские рассказы
женские романы
религия
античная литература
Научная и не худ. литература
биография
бизнес
домашние животные
животные
искусство
история
компьютерная литература
лингвистика
математика
религия
сад-огород
спорт
техника
публицистика
философия
химия
close

Отверженные. Том I

Отверженные. Том I
Название: Отверженные. Том I
Автор:Гюго Виктор
Перевод:Коган Н.
Оценка: 4.6 из 5, проголосовало читателей - 492
Жанр: проза
Описание:Ореолом романтизма овеяны все произведения великого французского поэта, романиста и драматурга Виктора Мари Гюго (1802—1885). Идея животворной любви, милосердия, торжества добра над злом — вот стержень его романа «Отверженные». Среди «отверженных» и Жан Вальжан, осужденный на 20 лет каторги за то, что украл хлеб для своей голодающей семьи, и маленькая замарашка Козетта, превратившаяся в очаровательную девушку, и дитя парижских улиц Гаврош...
Издание:1862 г.
Сборники: Классика, 100 великих романов, На потом, well done, Полочка
Содержание:

скрыть содержание

  1. Виктор Гюго Отверженные Том I
  2. Часть I «Фантина»
  3. Книга первая Праведник
  4. Глава первая. Шарль Мириэль
  5. Глава вторая. Священник Мириэль превращается в Монсеньора Бьенвеню
  6. Смета распределения моих домашних расходов
  7. Сумма на содержание экипажа и на разъезды
  8. Глава третья. Доброму епископу трудная епархия
  9. Глава четвертая. Слово не расходится с делом
  10. Глава пятая. О том, что монсеньор Бьенвеню слишком долго носил свои сутаны
  11. Глава шестая. Кому он поручил охранять свой дом
  12. Глава седьмая. Крават
  13. Глава восьмая. Философия за стаканом вина
  14. Глава девятая. Сестра о брате
  15. Глава десятая. Епископ перед неведомым светом
  16. Глава одиннадцатая. Оговорка
  17. Глава двенадцатая. Одиночество монсеньора Бьенвеню
  18. Глава тринадцатая. Во что он верил
  19. Глава четырнадцатая. О чем он думал
  20. Книга вторая Падение
  21. Глава первая. После целого дня ходьбы
  22. Глава вторая. Мудрость, предостерегаемая благоразумием
  23. Глава третья. Героизм слепого повиновения
  24. Глава четвертая. Некоторые подробности о сыроварнях в Понтарлье
  25. Глава пятая. Спокойствие
  26. Глава шестая. Жан Вальжан
  27. Глава седьмая. Глубина отчаянья
  28. Глава восьмая. Море и мрак
  29. Глава девятая. Новые горести
  30. Глава десятая. Человек проснулся
  31. Глава одиннадцатая. Что он делает
  32. Глава двенадцатая. Епископ за работой
  33. Глава тринадцатая. Малыш Жерве
  34. Книга третья В 1817 году
  35. Глава первая. 1817 год
  36. Глава вторая. Двойной квартет
  37. Глава третья. Четыре пары
  38. Глава четвертая. Толомьес так весел, что поет испанскую песенку
  39. Глава пятая. У бомбарды
  40. Глава шестая, в которой все обожают друг друга
  41. Глава седьмая. Мудрость Толомьеса
  42. Глава восьмая. Смерть лошади
  43. Глава девятая. Весел конец веселья
  44. Книга четвертая Доверить другому – значит иногда бросить на произвол судьбы
  45. Глава первая, в которой одна мать встречает другую
  46. Глава вторая. Беглая характеристика двух темных личностей
  47. Глава третья. Жаворонок
  48. Книга пятая По наклонной плоскости
  49. Глава первая. Как было усовершенствовано производство изделий из черного стекла
  50. Глава вторая. Мадлен
  51. Глава третья. Суммы депонированные у Лафита
  52. Глава четвертая. Господин Мадлен в трауре
  53. Глава пятая. Зарницы
  54. Глава шестая. Дедушка Фошлеван
  55. Глава седьмая. Фошлеван становится садовником в Париже
  56. Глава восьмая. Госпожа Виктюрньен тратит тридцать пять франков во имя нравственности
  57. Глава девятая. Торжество госпожи Виктюрньен
  58. Глава десятая. Последствия торжества
  59. Глава одиннадцатая. Christus nos liberavit [26]
  60. Глава двенадцатая. Досуги господина Баматабуа
  61. Глава тринадцатая. Разрешение некоторых вопросов, находящихся в ведении муниципальной полиции
  62. Книга шестая Жавер
  63. Глава первая. Начало умиротворения
  64. Глава вторая. Каким образом Жан может превратиться в Шана
  65. Книга седьмая Дело Шанматье
  66. Глава первая. Сестра Симплиция
  67. Глава вторая. Проницательность дядюшки Скофлера
  68. Глава третья. Буря в душе
  69. Глава четвертая. Страдание принимает во сне странные образы
  70. Сон, который приснился мне в ту ночь
  71. Глава пятая. Палки в колесах
  72. Глава шестая. Испытание сестры Симплиции
  73. Глава седьмая. Приезжий обеспечивает себе обратный путь
  74. Глава восьмая. Вход для избранных
  75. Глава девятая. Место, где складываются убеждения
  76. Глава десятая. Система запирательства
  77. Глава одиннадцатая. Удивление Шанматье растет
  78. Книга восьмая Удар рикошетом
  79. Глава первая. В каком зеркале господин Мадлен видит свои волосы
  80. Глава вторая. Фантина счастлива
  81. Глава третья. Жавер доволен
  82. Глава четвертая. Законная власть восстанавливает свои права
  83. Глава пятая. По мертвецу и могила
  84. Часть II «Козетта»
  85. Книга первая Ватерлоо
  86. Глава первая. Что можно увидеть по дороге из Нивеля
  87. Глава вторая. Гугомон
  88. Глава третья. 18 июня 1815 года
  89. Глава четвертая. А
  90. Глава пятая. Quid obscurum сражений [33]
  91. Глава шестая. Четыре часа пополудни
  92. Глава седьмая. Наполеон в духе
  93. Глава восьмая. Император задает вопрос проводнику Лакосту
  94. Глава девятая. Неожиданность
  95. Глава десятая. Плато Мон-Сен-Жан
  96. Глава одиннадцатая. Дурной проводник у Наполеона, хороший у Бюлова
  97. Глава двенадцатая. Гвардия
  98. Глава тринадцатая. Катастрофа
  99. Глава четырнадцатая. Последнее каре
  100. Глава пятнадцатая. Камброн
  101. Глава шестнадцатая. Qlot libras in duce? [40]
  102. Глава семнадцатая. Следует ли считать Ватерлоо событием положительным?
  103. Глава восемнадцатая. Восстановление священного права
  104. Глава девятнадцатая. Поле битвы ночью
  105. Книга вторая Корабль «Орион»
  106. Глава первая. Номер 24601 становится номером 9430
  107. Глава вторая, в которой читатели найдут двустишие, сочиненное, быть может, дьяволом
  108. Глава третья, из которой видно, что надо предварительно поработать над звеном цепи, чтобы потом разбить его одним ударом молотка
  109. Книга третья Исполнение обещания, данного умершей
  110. Глава первая. Вопрос о водоснабжении в Монфермейле
  111. Глава вторая. Два законченных портрета
  112. Глава третья. Людям – вино, а лошадям – вода
  113. Глава четвертая. На сцене появляется кукла
  114. Глава пятая. Малютка одна
  115. Глава шестая, которая, пожалуй доказывает сообразительность башки
  116. Глава седьмая. Козетта в темноте, бок о бок с незнакомцем
  117. Глава восьмая. О том, как неприятно впускать в дом бедняка, который может оказаться богачом
  118. Глава девятая. Тенардье за работой
  119. Счет господину из э 1
  120. Глава десятая. Кто ищет лучшего, тот может найти худшее
  121. Глава одиннадцатая. Номер 9430 появляется снова, и Козетта выигрывает его в лотерею
  122. Книга четвертая Лачуга Горбо
  123. Глава первая. Хозяин Горбо
  124. Глава вторая. Гнездо совы и славки
  125. Глава третья. Два несчастья при слиянии образуют счастье
  126. Глава четвертая. Наблюдения главной жилицы
  127. Глава пятая. Пятифранковая монета, падая на пол, звенит
  128. Книга пятая Ночная охота с немой сворой
  129. Глава первая. Стратегические ходы
  130. Глава вторая. К счастью, по Аустерлицкому мосту проезжают повозки
  131. Глава третья. Смотри план Парижа 1727 года
  132. Глава четвертая. В поисках спасения
  133. Глава пятая. Что было бы немыслимо при газовом освещении
  134. Глава шестая. Начало загадки
  135. Глава седьмая. Родолжение загадки
  136. Глава восьмая. Загадка усложняется
  137. Глава девятая. Человек с бубенчиком
  138. Глава десятая, в которой рассказывается о том, как Жавер сделал ложную стойку
  139. Книга шестая Малый Пикпюс
  140. Глава первая. Улица Пикпюс, номер 62
  141. Глава вторая. Устав Мартина Верга
  142. Глава третья. Строгости
  143. Глава четвертая. Веселье
  144. «Ну не душка ли он? Склевывает верх тартинки, как человек!»
  145. «Отец мой, я грешна в скупости.
  146. Отец мой, я грешна в прелюбодеянии.
  147. Отец мой, я грешна в том, что смотрела на мужчин».
  148. Глава пятая. Развлечения
  149. Глава шестая. Малый монастырь
  150. Глава седьмая. Силуэты во мраке
  151. Глава восьмая. Post corda lapides [58]
  152. Глава девятая. Сто лет под апостольником
  153. Глава десятая. Происхождение «неустанного поклонения»
  154. Глава одиннадцатая. Конец Малого Пикпюса
  155. Книга седьмая В скобках
  156. Глава первая. Монастырь – понятие отвлеченное
  157. Глава вторая. Монастырь – факт исторический
  158. Глава третья. При каких условиях можно уважать прошлое
  159. Глава четвертая. Монастырь с точки зрения принципов
  160. Глава пятая. Молитва
  161. Глава шестая. Неоспоримая благодать молитвы
  162. Глава седьмая. Порицать следует с осторожностью
  163. Глава восьмая. Вера, закон
  164. Книга восьмая Кладбища берут то, что им дают
  165. Глава первая, где говорится о способе войти в монастырь
  166. Глава вторая. Фошлеван в затруднительном положении
  167. Глава шестая. Между четырех досок
  168. Глава седьмая, из которой читатель уяснит себе, как возникла поговорка: «Не знаешь, где найдешь, где потеряешь»
  169. Глава восьмая. Удачный допрос
  170. Глава девятая. Жизнь в заточении
  171. КАТОЛИЧЕСКАЯ
  172. Примечания


Ваше впечатление от этой книги  


Полный текст книги (читать онлайн): Отверженные. Том I

Скачать эту книгу (481k) в формате: fb2, lrf, epub, mobi, txt, html
Купить книгу "Отверженные. Том I" на ЛитРес

close [X]

close [X]




Комментарии

Роман Віктора Гюго «Знедолені» є одним з найвизначніших творів літератури. З роками він не втрачає своєї актуальності, саме тому він не міг залишитися без уваги. Роман «Знедолені» є симбіозом усіх рис, притаманних епосі Романтизму. У творі переплітається не лише безліч людських доль, але й доля країни. Революційний дух, яким просякнутий весь твір – це не тільки дух Французької революції, а також дух протесту проти закону, часом сліпого, несправедливого та нелюдського.
   Провідною ідеєю «Знедолених» письменник вбачав показ шляху від зла до добра, від брехні до істини не тільки окремої особистості, а також всього суспільства.
   Головним героєм роману є Жан Вальжан. Він є безперечним героєм-романтиком, адже його життя – це нескінченний пошук самого себе, перетворення з каторжника на праведну людину, що керується чистими помислами та опирається на Божі закони. Дискурс подорожі є невід’ємною рисою Романтизму. Вальжан постійно знаходиться у русі, у пошуку правильного рішення, він тікає не лише від інспектора Жавера, але й від самого себе. В нього постійно присутній конфлікт з самим собою. Саме за допомогою цього персонажа письменнику вдалося втілити в життя свій задум.
   Опозицією Жану Вальжану у романі виступає інспектор Жавер. Він сліпо слідує букві закону, забуваючи про закони моральні. В нього немає жалю, він не бачить навколо себе ні істинної доброти, ні людинолюбства до тих пір, поки це не стосується його самого. Несподіване звільнення, дароване йому найлютішим ворогом, вибиває Жавера зі звичної колії шанування правосуддя. Він починає замислюватися про те, що є на світі щось більше, ніж закони, придумані людьми. Жавер настільки різко прозріває існування Бога, що його змучена гріхами душа не встигає встояти перед безоднею правди, і він покінчує життя самогубством.
   Мотив кохання у романі представлений історією Козетти та Маріуса. Їх почуття є чистим, щирим та високим, вони кохають один одного беззаперечно, не дивлячись на революційний дух, яким охоплено все навкруги.
   Основним місцем дії роману стає Париж, точкою перетину всіх сюжетних ліній. Події описані у романі охоплюють великий проміжок часу, автор постійно повертається до опису подій минулого, чи звертається до далекого майбутнього. Такі часові рамки дають змогу краще відчути дух того часу, проникнутися соціальними проблемами та краще зрозуміти героїв.
   Віктор Гюго описує події у доволі жорстокій формі. Проте слід зважати на те, що життя також іноді є не надто милосердним. Така манера оповіді дозволяє сповна відчути на собі, всі труднощі, яких зазнали герої. Це примушує читача переживати з героями та не дає змоги залишити книгу бодай на хвилину. До останнього рядка читач знаходиться у стані певної меланхолії, яка не покидає його певний час, навіть після прочитання цього феноменального роману.
   За основу Віктор Гюго бере не матеріальне життя, а моральне буття, яке розуміється як споконвічна людська сутність. Слід змінювати не суспільні умови, аби змінилася людина, а людину, тоді зміняться суспільні умови, буде викоренено соціальне зло. Цей роман у цілому й у подробицях показує рух від зла до добра, від несправедливого до справедливого, від хибного до істинного, від темряви до світла, від пекла до неба, від нікчемності до Бога.
   «Чи здатна людська натура змінитися докорінно? — запитує в романі Віктор Гюго. — Чи може людина, котру Бог створив доброю, стати злою через іншу людину? Чи може душа під виливом долі зовсім переродитися і стати злою, якщо доля людини виявилася злою? Чи нема в душі кожної людини тієї первісної іскри, тієї божественної основи, котра не зазнає тління в цьому світі й безсмертна в світі іншому та котру добро може розвинути, розпалити і перетворити на променисте сяйво, а зло ніколи не може погасити до кінця?». Гюго спробував довести, що все це можливо.

Оценка 5 из 5 звёзд от Алина Чолпан 21.11.2016 08:35  

Всесвітньо визнаний роман Віктора Гюго «Знедолені» не може залишатися в тіні епохи Романтизму. Революційний дух суспільства, пошук себе та втеча від того ким ти є, закон, який намагається створити ідеальну людину в неідеальному світі, бінарні опозиції та пошук золотої середини власного «Я» змушують читача затамувати подих гортаючи сторінки роману, і здатність ковтнути таке бажане повітря з’являється лише після останніх рядків роману.
   Жан Вальжан – головний герой твору. Безперечно він виступає типовим героєм-романтиком, який шукає себе, проходить шлях від каторжника та крадія до праведної людини. Та чи можна справді вважати його злочинцем? Згідно законів влади – звісно, та чи не влада змусила голодного хлопця вгамувати голод шматком хлібу, за що жорстоко покарала двома десятками років каторги? Це питання залишається на розсуд кожного, а головний герой продовжує свій шлях, на якому все ж таки знаходить себе і згодом життєві обставини перевіряють його на витривалість. Не лише душевні, але й фізичні блукання виступають основною моделлю руху героя-романтика, тому протягом усього твору Жан знаходиться в русі. Він втікає. Це одночасно є втечею від руки правосуддя, втечею від далеко неідеального світу та втечею від самого себе. Дискурс подорожі є невід’ємною частиною романтизму, і Гюго блискуче втілює його в своєму романі.
   Часові рамки роману представляють собою досить великий проміжок часу, що дозволяє читачеві переконатися, що це є не одиничний випадок, а суворі реалії життя. Це дає можливість зіставити проблеми того часу та сьогодення і замислитись про те, що зміна форми не означає зміну змісту. Життя людини – це вічна боротьба, боротьба внутрішня та зовнішня, і життя варте того, щоб за нього боротися. Головне в цьому бою не втратити себе на уламках долі інших, поважати право власного вибору та не судити за цей вибір.
   Тема релігії має ключове значення в романі. Немає ідеальних людей, проте всі люди є божими створіннями, отже, є в них щось прекрасне. Божі закони відкрили Жану очі на те, ким він є, пробудили бажання допомагати убогим та зневіреним в собі. Завдяки релігії, у своїй власній боротьбі за справедливість, Жан не втрачає себе, не вдається до обману заради власної вигоди , не чинить самосуд і не втрачає віру, що є найголовнішим.
   Безперечно, автор у досить жорсткій формі передає події, жорстоку реальність того часу, проте це активізує читача, захоплює подих та викликає цікавість читати далі. Дуже важко передбачити, що ж буде далі, тому цей роман охоплює повністю, змушує щиро переживати та співчувати героям.
   Не можна представити епоху Романтизму без дискурсу кохання. Історія кохання Козетти та Маріуса є однією з найяскравіших тем, які піднімає автор. Це щире та чисте почуття, не дивлячись на бунтівну хвилю того часу, просто не може залишити байдужим.
   Роман «Знедолені» є багатошаровим, оскільки в ньому піднімаються проблеми закону і любові, жорстокості і людяності, незбагненних позбавлень бідних і нестерпних страждань багатих, нещастя і добробуту. Цей роман справляє незабутнє враження і точно не може залишити нікого байдужим. Він є вартим прочитання, оскільки є признаним шедевром світової класики.

Оценка 5 из 5 звёзд от Ірина 20.11.2016 17:55  

бесспорно одно из лучших произведений мировой литературы

Оценка 5 из 5 звёзд от pih_to 07.04.2016 12:23  

Классная книга

Оценка 5 из 5 звёзд от марина 06.01.2016 09:54  

Мне кажется что эта книга побуждает людей быть лучше, добрее! Я уже не говорю о прекрасной литературной речи писателя. Рекомендую читать всем!!!

Анна 06.02.2014 21:38  

Прекрасная книга!Советую всем прочитать!

Оценка 5 из 5 звёзд от Олег 01.04.2013 21:35  

книга на всі часи!!!!
   що не сторінка - то цитата. не пошкодуйте часу - обов"язково прочитайте всі 3 томи.

Оценка 5 из 5 звёзд от Olia_boy 17.03.2013 23:34  

Всего обзоров: 7
Средний рейтинг 4.6 из 5

Ваше имя:     Ваше впечатление от этой книги

Комментарий:


получать комментарии о книге Отверженные. Том I на e-mail

Код авторизации Anti spam Capcha